БІБЛІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ РОЗКРИТО

Пекло 

Визначення 

Релігія вчить, що пекло є місцем, де нечестивці зазнають подвійного покарання: біль втрати і біль почуття. Біль втрати полягає у вічній розлуці грішника з Богом і усвідомленні того, що він не потрапив на небо з його власної вини. Біль почуття полягає в муках невгасимого вогню. Стверджується, що організм сам по собі нездатний до болю; страждає душа. Ця нерозумна доктрина суперечить Біблії, істину якої було сплутано через неправильне подання в перекладі початкового значення трьох різних грецьких слів і одного єврейського слова. Sheol (івритом) і Hades (грецькою) спочатку використовувалися авторами Біблії для зображення поховання або спільної могили людства. Геєна (грецькою) використовувалася як символ знищення або вічної смерті в несвідомості, від якої не повинно було бути пробудження. Tartaros (грецькою), означав принижений або понурий стан лише для бунтівних духовних створінь протягом їхнього свідомого життя із знищенням, яке чекає на них під час страти. Ці оригінальні слова були без розбору перекладені як «пекло», «пекельний вогонь», «могила», «яма» і «смерть». Англійське слово «hell» походить від англосаксонського helan, що буквально означає «приховувати». Звідси англійське слово «hell», щоб відповідати початковим умовах для померлих і відповідно до його власного початкового значення, у Біблії до «поховання», «спільної могили» всього людства, застосовується як в хорошому, так і поганому значенні, у несвідомості без страждання чи задоволення. Після того, як Ісус представив правду про життя і безсмертя, лише про свідомо злих говорили, що вони перебувають у Геєні, а вираз Гадес [у перекладі «пекло» англійською] застосовувався до мертвих у Божій пам’яті, тих, хто має можливість або надію на воскресіння. 

Походження 

Помилкове уявлення про вічні муки після смерті було впроваджено рано у відступницькому християнстві, а до четвертого століття н.е. міцно закріпилося в фальшивій релігії. Воно засноване на оригінальній брехні сатани в Едемі: «Ти не помреш». 

Усі люди, які є грішниками, засуджені Богом і підлягають покаранню 

Римлян 5:12 «Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили». 

Римлян 3:23 «Бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави». 

Римлян 6:23 «Бо заплата за гріх смерть». 

Справжнє значення «пекла» плутають з перекладом чотирьох оригінальних слів, які означають три різні речі 

Псалом 16:10 «Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу [«пеклу»]». 

Дії 2:27 «Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі [«пеклі»]». 

Від Луки 12:5 «Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну [«пекло»]». 

2 Петра 2:4 «Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду [«тартарус»], і передав зберігати на суд». 

Псалом 30:3 «Господи, вивів Ти душу мою [Давидову] із шеолу [«могили»], Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!». 

Числа 16:33 «І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шеолу [«ями»; «пекло»], і накрила їх земля, і вони погинули». 

«Sheol», «Hades» переклали як «Пекло», «Могила», «Яма», «Смерть»; Середня могила або братська могила, без болю чи задоволення 

Йов 7:9 «Як хмара зникає й проходить, так хто сходить в шеол [«могили»; «пекло»], не виходить». 

Йов 17:13-16 «Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу [«могилу»; «пекло»], к дому свого, в темноті постелю своє ложе; До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!… Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її? До шеолових засувів [«ями»; «найглибшої ями»] зійде вона, коли зійдемо разом до пороху». 

Йов 24:19, 20 «Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол [«могила»] поїсть грішників! Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!». 

Амос 9:2 «Якщо б закопались вони до шеолу [«пекло»], то й звідти рука Моя їх забер». 

Йов 14:13 «О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!». 

Осії 13:14 «З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога?». 

Числа 16:30-33 «А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зійдуть живі до шеолу [«ями»; «пекло»]; … І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шеолу [«ями»; «пекло»]: і накрила їх земля, і вони погинули». 

Об’явлення 1:18 «І був Я мертвий, а ось Я Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від аду [«пекла»]». 

Об’явлення 6:8 «І я глянув, і ось кінь чалий. А той, хто на ньому сидів, на ім’я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад [«пекло»]. І їм дана влада… забивати». 

Неіснування в країні мертвих або могили. Шеол – Ад протиставляється повному існуванню в «Країні живих» 

Ісаї 38:10, 11 «Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму. Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини». 

Псалом 52:5 «Отож, Бог зруйнує назавжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя». 

Псалом 116:9 «Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!». 

Дивіться також: Йов 28:13; Псалом 27:13; Псалом 142:5; Є. 53:8; Єремії 11:19; Єзекіїля 26:20; 32:23-26. 

Фактичні індивідуальні місця поховання, могили чи гробниці, які називаються різними словами оригіналу, так само як окремі місця в «Землі живих» позначаються назвами місць або міст 

Keber (івритом) – місце поховання або могила 

Буття 23:4 «Я приходько й захожий між вами. Дайте в себе мені власність для гробу, і нехай я поховаю свою небіжку з-перед обличчя свого». 

Суддів 16:31 «І зійшли його брати та ввесь дім його батька, і понесли його, і винесли та й поховали його між Цор’а та між Ештаолом у гробі Маноаха, батька його. А він судив Ізраїля двадцять літ». 

Дивіться також: Вихід 14:11; Числа 19:16. 

K’boorah (івритом) – могила, місце поховання, гробниця 

Буття 35:20 «І поставив Яків пам’ятника на гробі її, це надгробний пам’ятник Рахілі аж до сьогодні». 

Повторення Закону 34:6 «І похований він у долині в моавському краї навпроти Бет-Пеору, і ніхто не знає гробу його аж до цього дня». 

Дивіться також: Буття 47:30; 1 Самуїла 10:2. 

Ga-dish’ (івритом) – могила  

Йов 21:32 «І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають». 

Taphos (грецькою) – могила  

Від Матвія 23:27 «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости!». 

Від Матвія 27:64 «Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу». 

Mnema (грецькою) – гробниця  

Від Марка 5:3 «Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв’язати не міг його». 

Від Луки 23:53 «І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав». 

Дії 2:29 «Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня». 

Дивіться також: Дії 7:16; Об’явлення 11:9. 

Mnemeion (грецька) – меморіальна гробниця 

Від Матвія 28:8 «І пішли вони хутко від гробу, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити». 

Від Івана 5:28, 29 «Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують і повиходять». 

Дивіться також: Від Матвія 8:28; Від Луки 11:44; Від Івана 19:41. 

Адам був відправлений не на «вічні муки», а на несвідоме знищення в земному поросі. Таким чином, ніякий «біль втрати» неможливий, а «розлука з Богом» не усвідомлена 

Буття 3:3-5, 17, 19 «Але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти. І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло. І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля!… У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся». 

Буття 5:5 «А всіх Адамових днів було, які жив, дев’ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він». 

Римлян 6:23 «Бо заплата за гріх смерть». 

Псалом 6:5 «Бо ж у смерті нема пам’ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?». 

Екклезіаст 9:5, 10 «Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам’ять про них, Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі [«могилі», «пеклі»], куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости! куди ви йдете, немає ні роботи, ні інструменту, ні знання, ні мудрості». 

Завжди асоціюється зі смертю і мертвими, а не з життям і живими 

2 Самуїла 22:5, 6 «Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене. Тенета шеолу [«пекла»] мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!». 

Приповістей 5:5 «Її ноги до смерти спускаються, шеолу [«пекло»] тримаються кроки її!». 

Приповістей 7:27 «Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат». 

Приповістей 9:18 «І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу [«пекла»] запрошені нею!». 

Авакума 2:5 «І що ж, як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззявлює пащу свою, як шеол [«пекло»], і не насичується, як та смерть». 

Об’явлення 20:13 «І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад [«пекло»] дали мертвих, що в них». 

До Ісуса, усі, про яких говорять, як про тих, що йдуть в те саме місце безпам’ятства 

Екклезіаста 3:19-21 «бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все! Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху. Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?» 

Псалом 31:17 «Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу». 

Псалом 49:14 «Вони зійдуть в шеол [«могила»] і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них». 

Псалом 141:7 «Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу [«могили»; «пекло»]». 

Хороші, як і погані люди йдуть до пекла 

Йона 2:2 «Я кликав з нещастя свого до Господа, і відповідь дав Він мені, із нутра шеолу [«пекла»] кричав я, і почув Ти мій голос!». 

Йов 14:13 «О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!». 

Псалом 139:8 «Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!». 

Псалом 16:10 «Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!». 

Солдати, які вмирають, йдуть до пекла, а не до раю 

Єзекіїля 32:21, 27 «Будуть йому говорити сильніші з хоробрих з-посеред шеолу [«пекла»] із помічниками: Посходили, полягали ці необрізанці, побиті мечем. І не будуть лежати із лицарями, що попадали із необрізанців, що зійшли до шеолу [«пекла»] з військовим знаряддям своїм, і поклали свої мечі під свої голови, і їхня провина на їхніх костях, бо жах перед лицарями був у краї живих». 

Єзекіїля 31:17 «Також вони зійшли з ними до шеолу [«пекло»] до побитих мечем, що сиділи, як його помічники, в його тіні серед народів». 

Для тих, хто в пеклі, залишилася надія, оскільки деякі з них були доставлені 

Дії 2:31, 32 «у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду [«пеклі»], ані тіло Його не зазнає зотління. Бог Ісуса Цього воскресив». 

1 Самуїла 2:6 «Господь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба». 

Псалом 86:13 «Велика бо милість Твоя надо мною, і вирвав Ти душу мою від шеолу глибокого!». 

Приповістей 15:24 «Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу [«пекла»] внизу». 

Об’явлення 20:13 «Смерть і ад [«пекло2] дали мертвих, що в них». 

Пекло, про яке говорять як про безсиле проти богообраних 

Від Матвія 16:18 «На скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові [«пекла»] не переможуть її». 

Ісая 38:9, 10, 17 «Ось писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби. Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам [«могили»], решти років своїх я не матиму… Ти стримав від гробу гниття мою душу». 

Приповістей 23:13, 14 «Не стримуй напучування юнака… різкою виб’єш його, і душу його від шеолу [«пекла»] врятуєш». 

Навмисно злий не може уникнути смерті; Принижений, як Шеол, Ад 

Від Матвія 11:23, 24 «А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду [«пекла»] ти зійдеш;… що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!». 

Псалом 9:17 «Попрямують безбожні в шеол [«пекла»], всі народи, що Бога забули». 

Ісаї 26:14 «Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому Ти навідав та вигубив їх, і затер всяку згадку про них». 

Ісаї 28:15, 18 «Бо кажете ви: Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом [«пеклом»] зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас;… І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом [«пеклом»] не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче!». 

Приповістей 15:10, 11 (примітка) «Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає. Шеол [«пекло»] й Аваддон перед Господом». 

1 Царів 2:9 «А тепер не прощай йому, бо ти муж мудрий, і знатимеш, що зробити йому, і ти сивину його зведеш у крові до шеолу [«могили»] ». 

Пекло, яке буде остаточно знищено, вкинуте в «Вогняне озеро», що означає знищення 

Об’явлення 20:14 «Смерть же та ад [«пекло»] були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, озеро огняне». 

Осії 13:14 «З рук шеолу [«могили»; «смерті»] Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле [«могила»; «пекло»], твоя перемога?». 

«Limbo» (не знайдено в Біблії) – ті, хто вмирає до Ісуса, не в якомусь окремому відведеному місці 

Розповідь Ісуса про Лазаря на лоні Авраама і багатого чоловіка в пеклі показана як символічна ілюстрація. 

Буття 37:35 «І зачали всі сини його та всі дочки його потішати його. Але він не міг утішитися, та й сказав: У жалобі зійду я до сина мого до шеолу [«могили»; «пекло»]». 

Буття 42:38 «А той відказав: Не зійде з вами мій син, бо брат його вмер, а він сам позостався… А трапиться йому нещастя в дорозі, якою підете, то в смутку зведете мою сивину до шеолу [«могилу»; «пекло»]». 

Ісая 38:18 «Бо не буде ж шеол  [«могила»; «пекло»] прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти… Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу». 

Євреї (за днів Ісуса) усвідомили, що Авраам та люди давнини не є на небесах або «лімбо» 

Від Івана 8:52, 53 «сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік. Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?». 

Від Івана 3:10-13 «Ісус до нього сказав:… І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі». 

Від Матвія 11:11 «Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!». 

Ісус нікого не взяв із собою з пекла чи «лімбо» 

Дії 2:14, 29, 34 «Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них [через десять днів після того, як Ісус вознісся на небо]: Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня. Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!». 

Навіть вірні християни повинні були спасені до повернення Христа 

1 Солунян 4:15, 16 «Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, ми не попередимо покійних. Сам бо Господь… зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі». 

2 Тимофія 4:7, 8 «Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг. Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив». 

Ісус використав Ад, а не Геєну, щоб показати смертельний стан багатої людини 

Від Луки 16:22, 23 «Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали. І, терплячи муки в аду [«пеклі»] звів він очі свої [«і був похований в аді він», Sinaitic MS; «і його поховали в пеклі. Але він,» Vulgate MS]». 

Геєнна була буквальною долиною Хіннома (Тофет) за стінами Єрусалиму 

Ісус Навин 15:8 «І підіймається та границя до Ґе-Бен-Гінному побіч євусеянина з півдня, це Єрусалим». 

Ісус Навина 18:16 «І сходить та границя до кінця гори, що навпроти Ґе-Бен-Гіннома, що в долині Рефаїм на північ. І сходить Ґе-Гінном побіч євусеянина на південь». 

Єремії 19:2, 6 «І вийдеш до долини Бен-Гіннома, що при вході до Череп’яної брами, і будеш там оголошувати ті слова, що до тебе Я їх говоритиму… Тому наступають ось дні, говорить Господь, що не буде вже зватися місце це Тофет і Долина Бен-Гіннома, а тільки Долина Убивства». 

При пізніших царях Юди геєна або долина Хіннома стали використовуватися для ідолопоклонницького поклоніння 

2 Хронік 28:3 «І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидотами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами». 

2 Хронік 33:6 «І він перепроваджував своїх синів через огонь у долині Гінномового сина». 

Єремія 32:35 «І побудували жертовні пагірки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь переводити синів своїх та своїх дочок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не входило в серце Мені, щоб чинити ту гидоту, щоб уводити Юду у гріх». 

1 Царів 11:5-7 «Тоді Соломон збудував жертівника для Кемоша, моавської гидоти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидоти аммонських синів». 

Цар Йосія забруднив долину і перетворив її на смітник 

2 Царів 23:10, 14 «І він опоганив місце ставлення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не переводив через огонь сина свого та дочку свою для Молоха. І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвячені дерева, а їхнє місце наповнив людськими кістками». 

2 Хронік 34:4, 5 «І порозбивали перед ним Ваалові жертівники, а стовпи сонця, що були на них, він повирубував, а Астарти, і боввани різані та литі поламав і розтер, і розкидав на гроби тих, хто приносив їм жертви. А кості жерців попалив на їхніх жертівниках, і очистив Юдею та Єрусалим». 

Згідно з єврейськими законами, жодні істоти не були кинуті живими в долину 

Ісаї 66:24 «І вийдуть вони та й побачать ті трупи людей, що відпали від Мене, бо їхня черва не помре й не погасне огонь їхній, і стануть вони за гидоту для кожного тіла!». 

Повторення Закону 21:22, 23 «А коли буде на кому гріх смертного присуду, і буде він убитий, і ти повісиш його на дереві, то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений Боже прокляття, і ти не занечистиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок». 

Ісуса Навина 8:29 «А айського царя повісив на дереві аж до вечірнього часу. А коли сонце заходило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І накидали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня». 

Єремії 7:31, 32 «І побудували ті жертовні пагірки Тофета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та дочок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не приходило. Тому то приходять ось дні, говорить Господь, що не буде вже кликатись Тофет місце це чи Долина Бен-Гіннома, а тільки Долина вбивства, і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб». 

Символ «Вогняного озера», взятого з буквального місця Геєни (Тофет) 

Об’явлення 1:1 «Об’явлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати Своїм рабам, що незабаром статися має. І Він показав, і послав Своїм Анголом рабові Своєму Іванові». 

Об’явлення 20:14, 15 «Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, озеро огняне. А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне». 

Об’явлення 21:8 «А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть!». 

Свідомі вічні муки не в Писаннях, але вічне знищення, що символізує геєна та «Вогняне озеро» 

Від Матвія 23:33 «О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни [«пекла»]?» 

Від Матвія 10:28 «І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні [«пеклі»]». 

Єремії 19:12, 13 «Так зроблю цьому місцю, говорить Господь, та мешканцям його, щоб зробити це місто, як Тофет… як місце те Тофет». 

Єремії 7:32, 33 «Тому то приходять ось дні, говорить Господь, що не буде вже кликатись Тофет місце це чи Долина Бен-Гіннома, а тільки Долина вбивства, і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб. І стане труп цього народу за стерво небесному птаству та земній звірині, і не буде, хто б їх відстрашив!». 

Овдія 16 «Бо як ви пили на святій Моїй горі, так народи усі завжди питимуть! І будуть пити вони, і будуть хлептати, і стануть вони, немов їх не було». 

«Вогонь» є символом руйнування, а «Вічність» показує, що відновлення неможливо 

Об’явлення 17:11 «І звірина, що була і нема… йде на погибіль». 

Об’явлення 20:10 «А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки». 

Єзекіїля 28:13-15, 18, 19 «Ти пробував в Едемі, садку Божому;… Ти помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на святу гору Божу,… Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість… І вивів Я огонь з твоєї середини, і він пожер тебе, і Я зробив тебе попелом на землі… і не буде тебе аж навіки!». 

Від Матвія 3:10-12 «Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене… той, Хто йде… христитиме вас Святим Духом й огнем. У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю Свою Він збере до засіків, а полову попалить ув огні невгасимім». 

Буття 19:24-29 «І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба… ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки. І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці». 

Юди 7 «Як Содом і Гоморра та міста коло них… понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад». 

2 Петра 2:6 «І, міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав приклада для майбутніх безбожників». 

Від Луки 17:29, 30 «Того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив. Так буде й того дня, як Син Людський з’явиться!». 

Безодня символізує стан безпорадності, смертельної бездіяльності. Використовується для позначення духовних істот або символічних зображень організацій і класів людей. 

Об’явлення 9:1-3, 11 «І я бачив зорю, що спала із неба додолу. І їй даний був ключ від криниці безодньої. І вона відімкнула криницю безодню, і дим повалив із криниці, мов дим із великої печі.., А з диму на землю вийшла сарана, і дано їй міць,… І мала вона над собою царя, ангола безодні». 

Об’явлення 11:7 «А коли вони скінчать свідоцтво своє, то звірина, що з безодні виходить, із ними війну поведе, і вона їх переможе та їх повбиває». 

Об’явлення 17:8 «Звірина, яку бачив я, була і нема, і має вийти з безодні і піде вона на погибіль». 

Демони жахаються перспектив зайти в безодню 

Від Матвія 8:28, 29 «І, як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою. І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?». 

Від Луки 8:30, 31 «Ісус запитався його: Як тобі на ім’я? І той відказав: Леґіон, бо багато ввійшло в нього демонів. І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безодню». 

Ісус у Безодні (також у Шеолі – Аді), оскільки Плоть не бачила тління 

Дії 2:24-27 «Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла. Бо каже про Нього Давид: тіло моє відпочине в надії. Бо не позоставиш Ти в аду [«пеклі»], моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!». 

Римлян 10:6, 7 «А про праведність, що від віри, говорить так: Не кажи в своїм серці:… Хто зійде в безодню? цебто вивести з мертвих Христа». 

Могильне місце Сатани – це безодня бездіяльності, де він буде прикутий 1000 років до остаточного знищення 

Об’явлення 20:1-3, 7-10 «І бачив я Ангола, що сходив із неба, що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй. І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв’язав його на тисячу років, та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А по цьому він розв’язаний буде на короткий час. Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде випущений із в’язниці своєї. І вийде він зводити народи, що вони на чотирьох краях землі,… А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане». 

Тартарус – символ приниженого стану для бунтівних ангелів 

2 Петра 2:4 «Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд». 

Вічні муки як спонукання до послуху Бога, огидного Йому 

1 Івана 4:8, 9 «Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов! юбов Божа до нас з’явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили». 

Єзекіїля 33:11 «Скажи їм Як живий Я, говорить Господь Бог, не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати, доме Ізраїлів?». 

Єремії 7:31 «І побудували ті жертовні пагірки Тофета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та дочок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не приходило».