Власними авторами Святого Письма
Десятина
Визначення
Віддача десятої частини свого майна або прибутку. Оскільки число десять вживається в Писанні як позначення всього, воно є ознакою повної відданості Божого народу з усім його майном служінню Єгові.
Десятина Авраама Мелхіседеку показала, що левітське священство нижче від Христового
Буття 14:18-20 «А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього. І поблагословив він його та й промовив: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю. І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх. І Аврам дав йому десятину зо всього».
Євреїв 7:4-10 «Побачте ж, який він великий [Мелхиседек], що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам! Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон. Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав. І без усякої суперечки більший меншого благословляє. І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе. І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини. Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек».
Яків поклявся на одну десяту (не за законом), зображуючи повну відданість християн в теперішній час
Буття 28:20-22 «І склав Яків обітницю, говорячи: Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись, і я з миром вернуся до дому батька свого, то Господь буде мені Богом, і цей камінь, що я поставив за пам’ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, щодо десятини, дам десятину Тобі!».
Десятина, яку сплачують ізраїльтяни згідно із законом
Основна десятина – левітам
Числа 18:21 «А Левієвим синам Я дав ось кожну десятину в Ізраїлі на спадщину, взамін за їхню службу, бо вони виконують службу скинії заповіту».
Друга десятина – для поїздки до Єрусалиму чи іншого божественно призначеного місця для зборів. Те, що залишилося, треба було там облишити
Повторення Закону 14:22-26 «Конче даси десятину з усього врожаю насіння твого, що рік-річно на полі зросте. І будеш ти їсти перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке Він вибере, щоб Ім’я Його перебувало там, десятину збіжжя свого, виноградного соку свого, і оливки своєї, і перворідних худоби своєї великої й худоби своєї дрібної, щоб навчився ти боятися Господа, Бога свого, по всі дні. А коли дорога буде занадто довга для тебе, так що не зможеш понести того, бо буде занадто далеке від тебе місце, яке вибере Господь, Бог твій, щоб покласти Ім’я Своє там, коли поблагословить тебе Господь, Бог твій, то даси в сріблі, і зав’яжеш те срібло в руці своїй… І витратиш те срібло на все чого буде жадати душа твоя, на худобу велику й худобу дрібну, і на вино, і на п’янкий напій, і на все, чого зажадає від тебе душа твоя, і будеш ти їсти там перед лицем Господа, Бога свого, і будеш тішитися ти та дім твій».
Десятина для бідних – на третій і шостий роки кожного семирічного періоду замість другої десятини
Повторення Закону 14:28, 29 «На кінці трьох років відділиш усю десятину свого врожаю в тім році, і покладеш у брамах своїх. І прийде Левит, бо нема йому частки й спадку з тобою, і приходько, і сирота, і вдова, що в брамах твоїх, і будуть їсти й наситяться, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у кожному чині твоєї руки, що будеш робити».
Десятина Левитів священикам – десятина з десятини
Числа 18:26, 28, 29 «А до Левитів будеш ти промовляти та й скажеш їм: Коли візьмете від Ізраїлевих синів ту десятину, що Я дав вам від них на ваше спадщину, то ви принесете з неї Господнє приношення, десятину з десятини. Так принесете й ви Господнє приношення… зо всього найкращого посвячення з нього».
Царю – податки. Це може змінюватися залежно від стягнених податків
1 Самуїла 8:15 «А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм евнухам та своїм слугам».
Десятина не є найважливішою частиною закону
Від Матвія 23:23, 24 «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м’яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати. Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте!».
Від Луки 18:11-14 «Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю! А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!… Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться».
Ісус дотримувався десятини, поки діяв юдейський закон
Від Луки 11:42 «Горе вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м’яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати!».
Десятина закінчилася, коли Бог скасував Закон через Христа
Колосян 2:13, 14 «І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи, знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті».
Галатів 3:13 «Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві».
Ефесян 2:15 «Він Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка».
Євреїв 7:18 «Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність».
Євреїв 7:11, 12 «Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?».
Християнські приношення – це вільна воля, «дари милосердя», а не закон. Воно не містить обов’язкового характеру
2 Коринтян 9:5-7 «Отож, я надумався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготували заздалегідь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він приготований, як щедрий дар, а не річ примусова. А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме! Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!».
Дії 24:17 «А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси».
Римлян 15:25-27 «А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим, бо Македонія й Ахая визнали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть. Бо визнали за добре, та й боржники вони їхні. Бо коли погани стали спільниками в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм».
Дії 4:34, 35 «Бо жоден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили, та й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав».
Галатів 2:10 «Тільки щоб ми пам’ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке».
Жодної згадки про те, що християни повинні давати десяту частину
1 Коринтян 16:2, 3 «А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду. А коли я прийду, тоді тих, кого виберете, тих пошлю я з листами, щоб вони ваш дар любови віднесли до Єрусалиму».
Християнська «Десятина» – це віддача всього на Службу Царства
Євреїв 10:7 «Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!».
Від Луки 18:27-30 «І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом. А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства, і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне».
Від Луки 12:33 «Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить».
Приповістей 23:26 «Дай мені, сину мій, своє серце».
Євреїв 13:15, 16 «Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім’я Його славлять. Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові».
Римлян 12:8 «Хто милосердствує то з привітністю!».
Римлян 13:8 «Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона».
Дії 4:32 «А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було».
Християнські дари милосердя не обов’язково регулярно даються Конгрегації або її призначеним слугам, але щоб полегшити життя нужденних братів і розширити роботу проповідування
Якова 2:15, 16 «Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму, а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе?».
Римлян 15:26 «Бо Македонія й Ахая визнали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть».
Филип’ян 4:14-17 «Тож ви добре зробили, що участь узяли в моїм горі. І знаєте й ви, филип’яни, що на початку благовістя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була жадна Церква до справи давання й приймання для мене, самі тільки ви, що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солуня. Кажу це не тому, щоб шукав я давання, я шукаю плоду, що примножується на річ вашу».
Сьогодні християни довіряють суспільству «вірного та розсудливого раба» із матеріальними засобами для виконання роботи Царства
Дії 11:29, 30 «Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили. Що й зробили, через руки Варнави та Савла, пославши до старших».
2 Коринтян 9:1-5 «А про службу святим мені зайво писати до вас, бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македонянам, що Ахая готова з минулого року, а ваша ревність заохотила багатьох. А я послав братів, щоб моя похвала, щодо вас, не даремна була в цім випадкові, але, як казав, щоб були ви приготовані, щоб, коли македоняни прийдуть зо мною та знайдуть, що ви неготові, щоб не осоромитись нам не кажемо вам у цій речі. Отож, я надумався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготували заздалегідь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він приготований, як щедрий дар, а не річ примусова».
2 Коринтян 9:11-13 «Щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку. Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові. Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма».
1 Коринтян 16:1-4 «А щодо складок на святих, то й ви робіть так, як я постановив для Церков галатійських. А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду. А коли я прийду, тоді тих, кого виберете, тих пошлю я з листами, щоб вони ваш дар любови віднесли до Єрусалиму. А коли ж і мені випадатиме йти, то зо мною підуть».
Християни сьогодні відкладають гроші на відвідування зборів; Насолоджуються духовною їжею
Повторення Закону 14:22-27 «Конче даси десятину з усього врожаю насіння твого, що рік-річно на полі зросте. І будеш ти їсти перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке Він вибере, щоб Ім’я Його перебувало там, десятину збіжжя свого, виноградного соку свого, і оливки своєї, і перворідних худоби своєї великої й худоби своєї дрібної, щоб навчився ти боятися Господа, Бога свого, по всі дні. А коли дорога буде занадто довга для тебе, так що не зможеш понести того, бо буде занадто далеке від тебе місце, яке вибере Господь, Бог твій, щоб покласти Ім’я Своє там, коли поблагословить тебе Господь, Бог твій, то даси в сріблі, і зав’яжеш те срібло в руці своїй, і підеш до місця, яке вибере Господь, Бог твій. І витратиш те срібло на все чого буде жадати душа твоя, на худобу велику й худобу дрібну, і на вино, і на п’янкий напій, і на все, чого зажадає від тебе душа твоя, і будеш ти їсти там перед лицем Господа, Бога свого, і будеш тішитися ти та дім твій. А Левит, що живе по брамах твоїх, не кидай його, бо нема йому частки й спадку з тобою».
Християнський світ, що зображений Стародавнім Ізраїлем, не був повністю відданий Богу та чистому поклонінню
Малахії 3:8, 9 «Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: Чим ми Тебе обманили? Десятиною та приносами! Прокляттям ви прокляті, а Мене обманили, о люду ти ввесь!».
Безмежне Боже благословення нині вилилося на Його вірний народ. Збільшення свідчить про процвітання
Малахія 3:10 «Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?».
© Усі Права Захищені