Власними авторами Святого Письма
Гріх
Визначення
Бог встановлює власний високий стандарт праведності, славу Божу, як ознаку досконалості, яку очікують і повинні підтримувати всі Його створіння. Відсутність або недотримання цієї відмітки називається гріхом. «Бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (Римлян 3:23). Отже, Святе Письмо далі говорить про гріх: «Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня. Усяка неправда то гріх. Та є гріх не на смерть» (1 Івана 3:4; 5:17). Отже, є два види гріхів, згідно Біблії: 1. успадковані, які «не тягнуть за собою смерть», тобто від яких є надія бути звільненими; 2. Навмисний, який приносить вирок на вічне знищення. Грецьке слово, що означає гріх, спочатку означало промахнутися, пропустити дорогу, а згодом стало означати не вчинити, не встигнути, піти не туди. Єврейське слово, що означає гріх, також спочатку означало пропустити, зазнати невдачі (наприклад: Суддів 20:16; Приповістей 8:36; 19:2).
Адам добув стандарт досконалості, коли був створений
Буття 1:27, 31 «І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий».
Повторення Закону 32:4 «Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі».
1 Коринтян 11:7 «Отож, чоловік … образ і слава Бога, а жінка чоловікові слава».
Бог поставив Знак досконалості в Едемі, 4025 р. до н.е.
Буття 2:8, 16, 17 «І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив. І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!».
Гріх Адама і Єви – це буквальне поїдання з дерева, а не незаконний статевий акт
Буття 1:28 «І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!».
Буття 3:6 «І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з’їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з’їв».
Непослух означав відмову дотримуватися Божого високого стандарту слави
Повторення Закону 32:5 «Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене».
1 Івана 3:8 «Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку».
Римлян 1:18-23 «Бо гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою, тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об’явив. Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання, бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце».
Зникла відмітка принесла смерть всьому людству
Римлян 5:12 «Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили».
Римлян 6:23 «Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!».
Псалом 51:5 «Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя».
Римлян 7:15, 17, 18, 21-23; 8:2 «Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю. А тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу. Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені. Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх. Бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти».
Смерть панувала від Адама до Мойсея без точного знання про гріх
Буття 4:5-7 «А на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось. І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє? Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати».
Римлян 5:13, 14 «Гріх бо був у світі й до Закону, але гріх не ставиться в провину, коли немає Закону. Та смерть панувала від Адама».
Римлян 2:12-15; 3:9-12 «Котрі бо згрішили без Закону, без Закону й загинуть, а котрі згрішили в Законі, приймуть суд за Законом. Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть. Бож ми перед тим довели, що юдеї й геллени усі під гріхом, як написано: Нема праведного ані одного; нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!».
Закон Мойсея (1513 р. до н. е.), знову встановив Відмітку, розкрив Божий стандарт досконалого послуху
1 Тимофія 1:8-10 «А ми знаємо, що добрий Закон, коли хто законно вживає його, та відає те, що Закон не покладений для праведного, але для беззаконних та для неслухняних, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для зневажників батька та зневажників матері, для душогубців, розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці».
Римлян 3:19, 20 «А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові. Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається».
2 Коринтян 3:7 «Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його».
Закон Мойсея продемонстрував, що тілесні євреї (як і всі люди) не мали відмітки
Галатів 3:19 «Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була».
Римлян 7:7-13 «Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай. Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий. А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив, а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть, бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив. Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра. Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь».
Тільки Ісус як досконала людина міг відповідати високим стандартам Бога
Левит 18:5 «І будете додержувати постанов Моїх та уставів Моїх, що людина їх виконує й ними живе. Я Господь!».
Галатів 4:4, 5 « Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом, щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли».
1 Петра 1:18, 19; 2:22-24 «І знайте… дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти. Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу! Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо. Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися».
Євреїв 7:26, 27 «Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників… потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи».
Від Івана 8:46 «Хто з вас може Мені докорити за гріх?».
Жертва досконалого людського життя Христом Ісусом звільняє людство від Закону гріха і смерті
Євреїв 9:24-26 «Бо Христос увійшов… в саме небо, щоб з’явитись тепер перед Божим лицем за нас… Але тепер Він з’явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх».
Римлян 8:1, 2 «Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі. Бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти».
Римлян 5:18, 19 «Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей. Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух Одного багато-хто стануть праведними».
Від Івана 1:29 «Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!».
2 Коринтян 5:21 «Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!».
Ісусове прощення гріхів супроводжувалось зціленням; Сучасні самозванці не можуть робити так само
Від Марка 2:3-12 «А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі! Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали: Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога… Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого? І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте? Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи? Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому: Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім! І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!».
Дії 4:12 «І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали».
Лише успадковані гріхи, прощені жертвою Ісуса
1 Івана 2:1, 2 «Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного. Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу».
1 Івана 5:16-19 «Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього, і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу, щоб молився. Усяка неправда то гріх. Та є гріх не на смерть. Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, бо хто народився від Бога, той себе береже, і лукавий його не торкається. Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у злі».
Навмисні гріхи тягнуть за собою покарання на вічне знищення
Якова 1:13-15 «Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть».
Єзекіїля 18:4, 20 «Тож усі душі Мої: як душа батькова, так і душа синова Мої вони! Душа, що грішить, вона помре… син не понесе кари за батькову провину, … справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедливого на тому буде».
Юди 8, 11-13 «Так само буде й цим сновидам, що опоганюють тіло, погорджують владами, зневажають слави. Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея!… зорі блудні, що для них морок темряви бережеться повік».
Євреїв 10:26, 27 «Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви, а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників».
Від Марка 3:29 «Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає».
Також: Від Матвія 12:32; Від Івана 8:23, 24; 2 Петра 2:9, 10.
Неможливе колективне прощення для злого світу Сатани – лише для окремих людей
Галатів 1:3, 4 «Він за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого».
Від Івана 15:19 «Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить».
Об’явлення 18:3-8 «Бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!… Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його. Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його… Через це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його!».
Безгрішне людство зустріне відмітку досконалості наприкінці 1000-річного правління
Об’явлення 20:5 «А інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років».
Від Луки 20:35, 36 «А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити, ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши».
Об’явлення 21:1-5 «І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!».
© Усі Права Захищені