Власними авторами Святого Письма
Говорити мовами
Визначення
Особлива здатність, дана Святим духом деяким учням у ранній церкві, що дозволяло їм проповідувати або іншим чином прославляти Бога рідною мовою або іноземними. Якщо церкви не розуміли мови, було додано дар тлумачення. Обмежений ранньою церквою, він був знаком для невіруючих-іноземців; і, як і всі інші особливі дари Святого духа, ним наділив Ісус Христос своїх дванадцять апостолів. Після смерті апостолів неможливо було передати цей особливий дар іншим, і тому врешті-решт він припинився.
Прояв активної сили як особливий дар, восьме місце в рейтингу
1 Коринтян 12:4-11, 28 «Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий… І кожному дається виявлення Духа на користь. Одному бо Духом дається слово мудрости,… а тому різні мови, а іншому вияснення мов. А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче. А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови».
Дії 10:45, 46 «Дар Духа Святого пролився також на поган! Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували».
Здатність через Дух прийшла від Ісуса Христа
Дії 2:1-6, 32, 33 «Коли ж почався день П’ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав. Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом… кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою! Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми! А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте».
Дари, які роздають апостоли або в їх присутності
Дії 19:1-7 «І сталося, що коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло,… деяких учнів знайшов, та й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? А вони відказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!… А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати! А всіх їх було чоловіка з дванадцять».
Дії 8:14-18 «Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана. А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли, бо ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім’я Господа Ісуса. Тоді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого! Як побачив же Симон, що через накладання апостольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші».
Надана можливість свідчення доброї новини для людей іншої мови
Дії 2:7, 8, 11 «Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?… чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!».
Не всі в ранній церкві мали дар
1 Коринтян 12:27, 28, 30, 31 «І ви тіло Христове, а зосібна ви члени! А інших поставив Бог у Церкві… Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють? Тож дбайте ревно про ліпші дари».
Розуміння свідком важливих речей
1 Коринтян 14:5-9 «Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква. А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою?… Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!».
Якщо мова була невідома церкві, то мав бути наданий переклад
1 Коринтян 14:10-19 «Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення! І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені… Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти. Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду! Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом. Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш. Ти дякуєш добре, але не будується інший. Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас. Але в Церкві волію п’ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!».
Призначений, щоб діяти як знак для невіруючих
1 Коринтян 14:21-25 «У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь. Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих. А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви? Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його, і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами!».
Був даний для настанови, а не для того, щоб піднести творіння демонструванням дару
1 Коринтян 14:26-28 «То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об’явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування! Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає! А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!».
1 Коринтян 13:1 «Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!».
Мав тривати лише до тих пір, поки існувала Конгрегація на ранніх стадіях розвитку
1 Коринтян 13:8, 11, 12 «Хоч мови існують, замовкнуть… Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче. Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я».
Зник як дар після смерті апостолів
1 Коринтян 13:8-10 «Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть… Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно; коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне».
© Усі Права Захищені