БІБЛІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ РОЗКРИТО

Апостольське насліддя 

Визначення 

Вчення про те, що дванадцять апостолів мають наступників, яким влада передається за божественним призначенням. У римо-католицькій церкві кажуть, що папа є одним із безперервної лінії наступників Петра та носієм ключів неба, переданих від Петра (який, як стверджує церква, був головним серед апостолів і першим папою).  

Походження 

Засноване в Римо-католицькій церкві на Нікейському соборі у Символі віри (325 і 381 рр. н.е.). У словах: «Вірую в єдину святу католицьку й апостольську Церкву». Також підтверджено Тридентським собором у ХVІ ст. 

Матвія 16:18 Неправильно розтрактовано; Христос — «Скеля», а не Петро 

Від Матвія 16:18 «І я кажу тобі: ти Петро [Гр. Petros; сир. ke’pha, «камінь», у чоловічому роді в обох мовах], і на оцій кам’яній скелі [грец. petra; сир. ke’pha, «скеля», у жіночому роді та з вказівним займенником жіночого роду (ця) в обох мовах] побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її». 

1 Коринтян 10:4 «Пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!». 

Ефесян 2:20, 21 «Збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос, що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі». 

Від Матвія 21:42 «Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!» (Див. Ісаї 28:16: Псалом 118:22, 23). 

Дії 4:8-12 «Тоді Петро, ​​переповнений Духом Святим, промовив до них:… Ім’ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп’яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий! Він камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним! І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали». 

Римлян 9:33 «Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!». 

Івана 21:15-17 Неправильно розтрактовано; Не тільки Петро, ​​а й усі учні повинні пасти Христових овець 

Дії 20:28 «Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров’ю набув Він [Син]». 

1 Петра 5:1-4 «Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з’явитись: пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно, не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір. А коли Архипастир з’явиться, то одержите ви нев’янучого вінка слави». 

Петро є лише одним із каменів у духовному храмі 

1 Петра 2:4-8 «Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог. І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа… Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем, камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були». 

Є лише дванадцять апостолів Ісуса Христа в основі християнської конгрегації. У них немає наступників 

Імена дванадцятьох: від Матвія 10:1-4 «Перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його; Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей; Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його». 

Галатів 1:1 «Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця». 

1 Коринтян 9:1 «Хіба ж я не вільний? Чи ж я не апостол? Хіба я не бачив Ісуса Христа, Господа нашого?». 

2 Коринтян 12:12 «А ознаки апостола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаменах і чудах та в силах». 

Об’явлення 21:14 «І міський мур мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцяти апостолів Агнця». 

Від Матвія 19:28 «А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих». 

Христос – вічноживий Голова Християнської Конгрегації; Земна голова є не потрібна 

Колосян 1:18 «Він Голова тіла, Церкви». 

Ефесян 1:22, 23 «І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви, а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє!». 

Ефесян 4:15; 5:23, 24 «Щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос. Бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла! І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому». 

Захарія 4:7 «Він винесе наріжного каменя при криках: Милість, милість йому!». 

Як ворота пекла (Аїду) не перемагають християнську конгрегацію 

1 Коринтян 15:54-57 «А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою! Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?.. А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав!» 

Осії 13:14 «Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима Моїми!». 

Від Івана 6:39 «Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня». 

Від Івана 10:27-29 «Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть. І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки. Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки». 

Від Івана 17:12 «Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль». 

Від Івана 11:26 «І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре». 

1 Коринтян 15:42-44 «Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає, сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає, сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне». 

2 Коринтян 4:14 «Знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить з Ісусом і нас, і поставить із вами». 

Об’явлення 2:10 «Будь вірний до смерти, і Я тобі дам вінця життя!». 

1 Солунян 4:16 «Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі». 

Ключі від неба дані Петру для використання, але їх використання керується небом 

Матвія 16:19 «І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, те розв’язане буде на небі». 

Матвія 18:18 «Поправді кажу вам: Що тільки зв’яжете на землі, зв’язане буде на небі, і що тільки розв’яжете на землі, розв’язане буде на небі». 

Ключі символізують розблокування знань про можливість увійти в Царство Небесне 

Луки 11:52 «Горе вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили!». 

2 Тимофія 1:10 «А тепер об’явилась через з’явлення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Євангелія». 

1 Петра 1:3, 4 «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа». 

Колосян 1:26, 27 «Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим, що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!». 

1 Тимофія 3:16 «Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Хто в тілі з’явився, Той оправданий Духом, Ангелам показався, проповіданий був між народами, увірувано в Нього в світі, Він у славі вознісся!». 

Римлян 1:16 «Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові». 

Небо спрямовує використання першого ключа до євреїв (П’ятидесятниця, 33 р. н. е) 

Дії 2:1, 2, 38, 39, 41 «Коли ж почався день П’ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі… Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете! Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш. Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!». 

Час: (Даниїла 9:24-27) 69 з половиною тижнів років (486 років) від відновлення стін Єрусалиму під керівництвом Неємії, восени 455 р. до н. е. (17-18 вересня), до весни, 33 р. н.е. 

Небо спрямовує використання другого ключа до язичників (Падіння, 36 р. н. е) 

Дії 10:9-35, 44-48 «Петро вийшов на горницю, щоб помолитись… захоплення на нього найшло… Петро відказав: Жодним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого! І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того! Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе… А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх… А Корнилій сказав: «…перед мене став муж у блискучій одежі і сказав: «Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися. Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром… А Петро відкрив уста свої та й промовив: Пізнаю я поправді, що не дивиться Бог на обличчя, але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду… Злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова. А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган!… Петро тоді відповів: «Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми?» І звелів охриститися їм у Ймення Ісуса Христа». 

Дії 11:15-18 «А як я промовляв, злинув на них Святий Дух, як спочатку й на нас. І я згадав слово Господнє, як Він говорив: Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим. Отож, коли Бог дав однаковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заперечити Богові? І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!». 

Дії 15:7 «Петро встав і сказав їм: «Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували». 

Ефесян 3:5, 6 «А вона за інших поколінь не була оголошена людським синам, як відкрилась тепер через Духа Його святим апостолам і пророкам, що погани співспадкоємці, і одне тіло, і співучасники Його обітниці в Христі Ісусі через Євангелію». 

Час: Кінець 70-го тижня особливої ​​прихильності до євреїв, що тривало від осені 29 року н. е., під час хрещення Ісуса, до осені 36 року н. е. (490 років від осені 455 року до н. е.), – Див. Даниїла 9:24-27. 

Ключі не передані; двері досі відкриті для євреїв та язичників 

Об’явлення 3:7 «Оце каже Святий, Правдивий, що має ключа Давидового, що Він відчиняє, і ніхто не зачинить, що Він зачиняє, і ніхто не відчинить». 

Дії 14:27 «А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері і віри поганам». 

Петро більше не використовував ключі. Не Петро, ​​а Бог і Христос судять, хто гідний увійти в Царство 

Від Матвія 20:23 «Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано». 

2 Тимофія 4:1 « Отже, я свідкую тобі перед Богом і Христом Ісусом, що Він має судити живих і мертвих за Свого приходу та за Свого Царства».  

Євреїв 12:23 «До Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх до Бога». 

1 Петра 4:5 «Вони дадуть відповідь Тому, Хто судитиме живих та мертвих!». 

1 Коринтян 12:18 «Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів». 

Жоден з апостолів (включаючи Петра, «охоронець воріт») не був на небі до другого пришестя Христа у владі Царства 

2 Тимофія 4:8 «Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив». 

1 Коринтян 15:51, 52 «Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось, раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!». 

1 Солунян 4:15, 16 «Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, ми не попередимо покійних. Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі». 

2 Солунян 2:1-3 «Благаємо ж, браття, ми вас, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа й нашого згромадження до Нього, щоб ви не хвилювалися зараз умом та не жахались ані через духа, ані через слово, ані через листа, що він ніби від нас, ніби вже настав день Господній. Хай ніхто жадним способом вас не зведе! Бо той день не настане, аж перше прийде відступлення, і виявиться беззаконник, призначений на погибіль». 

Дії 17:31 «Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши». 

Петро не керував християнською конгрегацією 

Галатів 2:9 «Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти». 

Від Матвія 23:8-10 «А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати. І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі. І не звіться наставниками, бо один вам Наставник, Христос». 

Дії 15:13-23, 28 «Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: … Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого… Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються… Тоді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них… написавши своїми руками оце: Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного». 

Непогрішність не надається жодній недосконалій людині. Петро не виняток 

Від Матвія 14:29-31 «І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса. Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи! І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?». 

Від Матвія 16:22, 23 «І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде! А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське!  

Від Івана 18:10, 11 «Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім’я було Малх. Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?». 

Від Луки 22:31-34 «Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою! А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в’язниці й на смерть! Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене». 

Від Луки 22:60-62 «А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш… І зараз, як іще говорив він, півень заспівав. І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!». 

Галатів 2:11-14 «Коли ж Кифа прийшов був до Антіохії, то відкрито я виступив супроти нього, заслуговував бо він на осуд. Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних. А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства. А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському?». 

Від Івана 20:6-9 «Симон Петро… входить до гробу… Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих». 

Христос тримає ключі від смерті та пекла (Аду) 

Об’явлення 1:18 «І був Я мертвий, а ось Я Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від аду.». 

Від Івана 11:25, 26 Ісус сказав їй: «Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре». 

Від Івана 14:6 «Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене». 

Від Івана 17:2 «Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому». 

1 Івана 5:11 «А це свідчення, що Бог життя вічне нам дав, а життя це у Сині Його». 

Ключ Аду (Могили) завершує існування, коли всі гідні воскреснуть протягом 1000-річного правління 

Івана 5:28, 29 «Надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду». 

Об’явлення 20:13, 14 «І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їхніми вчинками. Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, озеро огняне». 

Ключ смерті перестає існувати, коли всі сліди та наслідки Адамової смерті воскресають тих, хто цього заслуговує (Наприкінці 1000-річного правління) 

Див. Об’явлення 20:13, 14 і вище. 

Об’явлення 21:4 «І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!». 

1 Коринтян 15:25, 26 «Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми! Як ворог останній смерть знищиться». 

Жодного запису Петра ніколи не було в Римі; Він проповідував переважно євреям і подорожував до Вавилону, осередку єврейської культури 

Галатів 2:7-9 «Навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних, бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами, і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних». 

1 Петра 5:13 «Вітає вас разом вибрана Церква в Вавилоні, і Марко, мій син». 

Петро був одружений 

Від Марка 1:30 «А теща Симонова лежала в гарячці; і зараз сказали про неї Йому». 

Від Луки 4:38 «Теща ж Симонова в великій гарячці лежала». 

1 Коринтян 9:5 «Чи ми права не маємо водити з собою сестру, дружину, як і інші апостоли, і Господні брати, і Кифа?». 

Апостоли мали силу передавати дари Святого Духа. Не всі Папи підтверджують це 

Дії 8:14-17 «Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана… Тоді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого!». 

Дії 10:44-46 «Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова… Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували». 

Дії 19:6 «А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!». 

Петро мав дар розділення духів, зцілення, прощення гріхів, вигнання демонів, воскресіння мертвих. Не всі Папи претендують на ці повноваження 

Дії 5:1-11 «А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка, та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів. І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?… Ти не людям неправду сказав, але Богові!… До неї ж Петро [дружині Ананії]: «Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть. І вона зараз упала до ніг його, та й умерла». 

Від Івана 20:22, 23 «Сказавши оце, Він [Ісус] дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого! Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!». 

Від Матвія 10:1 «І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку». 

Від Марка 3:14-16 «І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх, і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів. І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро». 

Дії 9:36-41 «А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься… І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла… Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра». 

Дії 3:6-8 «Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім’я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи! І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його! І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!». 

144 000 як королі та священики правлять з небес протягом 1000 років. Не на Землі від часу П’ятидесятниці 

1 Коринтян 4:8 «Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!». 

2 Тимофія 4:1 «Отже, я свідкую тобі перед Богом і Христом Ісусом, що Він має судити живих і мертвих за Свого приходу та за Свого Царства». 

Об’явлення 1:1; 5:9, 10 «Об’явлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати Своїм рабам, що незабаром статися має». «І нову пісню співають вони, промовляючи: «… кров’ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду. І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони на землі царюватимуть!». 

Об’явлення 20:4-6 «І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, і суд їм був даний… І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років… і царюватимуть з Ним тисячу років». 

2 Тимофія 2:12 «А коли терпимо, то будемо разом також царювати. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас!». 

Римлян 5:17 «Бо коли за переступ одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведности, запанують у житті через одного Ісуса Христа».