Власними авторами Святого Письма
Сповідь
Визначення
Особисте визнання гріхів перед Богом з щирим покаянням, прохання прощення від Бога через Його Посередника і Первосвященика Ісуса Христа.
Публічне проголошення Божих цілей, виявлених у Біблії, сповідання чи визнання своєї відданості при виконанні Божої волі, а також розповідання про Божі положення для виправдання Його імені та спасіння людей через Ісуса Христа.
Особисте визнання перед іншими християнами своїх гріхів, щоб могти отримати їх християнську, біблійну пораду, допомогу та молитву, щоб мати змогу залишатися духовно здоровими та в гармонії з християнською конгрегацією.
Помилкове розуміння — «Таїнство покаяння»… Усю цю процедуру зазвичай називають, з однієї з її частин, «сповідь»; … це судовий процес, в якому каянник одночасно є обвинувачем, обвинуваченим і свідком, тоді як священик виносить суд і вирок… сповідь робиться не в таємниці серця каянника і не мирянину як друг і адвокат, ані представник людської влади, а належним чином висвячений священик з необхідною юрисдикцією і з «владою ключів», тобто владою прощати гріхи, яку Христос дарував своїй церкві». – Католицька енциклопедія, 1911, вип. XI, сторінки 618, 619.
Походження
Щира сповідь виникла від праведного Авеля, який визнав свої гріхи і приніс жертовне приношення Богу, належним чином передвіщаючи викупну жертву Христа (Євреїв 11:4).
Неправдива практика сповіді перед священниками почалася в стародавньому язичницькому Вавилоні (Див. «Два Вавилона» Гіслопа, сторінки 9, 10). Помилкове вчення про покаяння було знову підтверджено в Римо-католицькій церкві Тридентським собором (1551 р.)
Бог є Тим, кому потрібно сповідатися у відпущенні гріхів через Христа
1 Івана 1:9 «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої».
Від Матвія 6:9-14 «Отче наш, що єси на небесах!… І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець».
Псалом 32:5 «Признаюся в проступках своїх перед Господом і провину мого гріха Ти простив».
Ефесян 1:7 «Що маємо в Ньому відкуплення кров’ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його».
Від Марка 11:25, 26 «І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші. Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших».
Ефесян 4:32 «А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!».
Даниїла 9:9 «А Господеві, нашому Богові, милість та прощення, бо ми бунтувалися проти Нього».
Христос Єдиний Посередник між Богом і людьми
1 Тимофія 2:5 «Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус».
Ефесян 2:18 «Бо обоє Ним маємо приступ у Дусі однім до Отця».
Ефесян 3:11, 12 «За відвічної постанови, яку Він учинив у Христі Ісусі, Господі нашім, в Якім маємо відвагу та доступ у надії через віру в Нього».
Римлян 5:1, 2 «Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої».
Прийнявши Христа, сповідатися з вчинених гріхів
Дії 19:18 «І багато-хто з тих, що ввірували, приходили, визнаючи та відкриваючи вчинки свої».
Будучи духовно хворими, християнам варто сповідатися в гріхах перед співхристиянами, щоб вони могли радити, допомагати нам, молитися за нас — ця заповідь дана саме Божим помазаним слугам
Якова 5:13-16 «Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми! Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім’я, і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться. Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!».
Жодна людина не може так легко прощати гріхи — як і зцілювати
Від Луки 5:23. 24 «Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи? Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!»
Непристойно, щоб священик допитував людину про кожен етап її життя
1 Петра 4:15 «Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохобник».
2 Солунян 3:11 «Бо ми чуємо, що дехто між вами живуть по-ледачому, нічого не роблять, а тільки вдають, ніби роблять».
Бог судить через Христа
Євреїв 10:30 «Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!».
Від Івана 5:22 «Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові».
Римлян 2:16 «Це буде того дня, коли Бог через Христа Ісуса буде судити таємні речі людства відповідно до доброї новини, яку я проповідую».
Дії 10:42 «І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих».
Дії 17:31 «Він визначив день, коли хоче судити по правді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив».
Євреїв 12:23 «До Судді всіх до Бога».
Жоден християнин не має права судити свого брата
Римлян 14:10-13 «А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим. Бо написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик! Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові. Отож, не будемо більше осуджувати один одного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси».
Від Матвія 7:1 «Не судіть, щоб і вас не судили».
Ізраїльтяни сповідалися в гріхах Богу перед священиками та громадою, щоб могли бути зроблені належні жертви та відшкодування — без таємної сповіді
Числа 5:7 «То вони визнають свій гріх, що зробили, і кожен зверне найперше ціну провини своєї, і додасть до неї п’ятину її, та й дасть тому, кому завинив він».
Левит 5:5, 6 «І станеться, що завинить одним із цих, і визнає, чим він згрішив у тому. І приведе він Господеві жертву за провину, за гріх свій, що згрішив, самицю з дрібної худоби, вівцю або козу на жертву за гріх, а священик очистить його від гріха його».
Ізраїльські священики повинні були визнати власні гріхи перед Богом і принести спокутну жертву
Левит 16:6, 17 «І принесе Аарон теля жертви за гріх, що належить йому, та й очистить себе та свій дім. І жоден чоловік не буде в скинії заповіту, коли він входить на очищення до святині, аж до виходу його. І очистить він себе та дім свій, та всю громаду Ізраїлеву».
Вся конгрегація чи організація можуть публічно визнати гріх або неправильний курс
Неємія 9:2 «А Ізраїлеве насіння відділилося від усіх чужинців, і поставали й визнавали гріхи свої та провини своїх батьків».
Ісаї 12:1 «І ти скажеш дня того: Хвалю Тебе, Господи, бо Ти гнівавсь на мене, та гнів Твій вщухає, й мене Ти порадуєш».
© Усі Права Захищені