БІБЛІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ РОЗКРИТО

Присвята 

Визначення 

ПРИСВЯТА. Дія, за допомогою якої особа чи річ ініціюються до певного способу, курсу чи використання. Християнське присвячення – це вчинок особи, яка за урочистою згодою, беззастережно та безумовно, виділяє себе, щоб виконувати волю Бога Єгови через Христа Ісуса, як ця воля викладена в Біблії, що пояснюється Божим святим духом. Це означає, що треба жити святим життям, окремо від цього світу, і відтепер служити Богу до вічності. 

ПРИСВЯЧЕННЯ. Використовується в Єврейських Писаннях, буквально, як «наповнити руку», передати повну владу в руки тих, хто має служити у священстві. Присвячення у священство. Для християн це Божий вчинок, який настановив їх бути священиками Бога під керівництвом великого посвяченого Первосвященика, Христа, і уповноважив їх діяти так само. Це стосується лише Христа та помазаних, народжених духом членів Його тіла. 

ОСВЯЧЕННЯ. Виокремлення себе для Божої святої мети або використання. Бог освячує своїх духовнонароджених за допомогою Свого святого духа і слова істини. Вони стають Божою «святою нацією», людьми Божого Ім’я. Освячені співпрацюють у підтримці освячення своїми діями, вивчаючи та дотримуючись Божої волі. 

ПРИСВЯТА  

Вимагається від усіх, хто буде служити Богу, щоб отримати вічне життя 

Від Луки 14:27 «І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!». 

Буття 47:19, 20, 25 «Купи нас та нашу землю за хліб, і будемо ми та наша земля рабами фараонові. А ти дай насіння, і будемо жити, і не помремо, а земля не опустіє. І Йосип купив усю землю єгипетську для фараона… А вони відказали: Ти нас удержав при житті. Нехай же знайдемо милість в очах свого пана, і станемо рабами фараонові». 

До Бога треба тягнутися вірою, заснованою на знанні Його Слова 

Від Івана 14:6 «Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене». 

Від Івана 6:44 «Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня». 

Євреїв 11:6 «Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду». 

Покаяння має передувати посвяті 

Дії 2:37, 41 «Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття? Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!». 

Дії 3:19, 20 «Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа». 

Спочатку необхідно розрахувати вартість присвяти 

Від Луки 14:28-33 «Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання, щоб, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього, говорячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг… Або який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього? Коли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир. Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм». 

Людина, яка присвятила себе, повинна визнавати Єгову як Верховного Суверена, Життєдавця, Христа як Спасителя, Царя, а Святого Духа як діючу силу Бога 

Від Матвія 28:19 «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа». 

Псалом 83:18 «І нехай вони знають, що Ти, Твоє Ймення Господь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!». 

Псалом 36:9 «Бо в Тебе джерело життя». 

Филип’ян 2:9, 11 «Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я, і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!». 

Галатів 6:8 «Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне». 

Ефесян 5:18 «Наповнюйтеся Духом». 

Після посвячення слідує водне хрещення 

Дії 10:47, 48 «Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми? І звелів охриститися їм у Ймення Ісуса Христа». 

Дії 16:30-33 «І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися? А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім. І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його. І сторож забрав їх того ж часу вночі, їхні рани обмив, і охристився негайно він сам та його всі домашні». 

Єгова приймає молитовну, щиру відданість 

Дії 10:3-5, 30, 31, 44 «Явно він у видінні, десь коло години дев’ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію! Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися. Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром. А Корнилій сказав: Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев’ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій й сказав: Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися. Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова». 

1 Самуїла 1:9-28 «І встала Анна… А вона була скорбна духом, і молилася до Господа та плакала гірко. І склала вона обітницю, та й сказала: Господи Саваоте, якщо дійсно споглянеш на біду Твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш Своєї невільниці, і даси Своїй невільниці нащадка чоловічої статі, то я дам його Господеві на всі дні життя його, а бритва не торкнеться його голови…. І Елкана пізнав свою жінку Анну, а Господь згадав про неї. І сталося по році, і завагітніла Анна, та й сина породила. І назвала вона ім’я йому: Самуїл, бо від Господа жадала його… Я молилася за дитину цю, і Господь дав мені жадання моє, що я просила від Нього. А тепер я віддаю його Господеві на всі дні». 

1 Царів 8:41-43 «Також і чужинця, що він не з народу Твого, Ізраїля, і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого, бо почують і вони про велике Ім’я Твоє, і про сильну руку Твою та про витягнене рамено Твоє, і прийде він і помолиться в цьому храмі, Ти почуєш це з небес, місця постійного пробування Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужинець, щоб усі народи землі пізнали Ім’я Твоє, щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізраїль, і щоб пізнали вони, що Ім’ям Твоїм названо цей храм, що я збудував». 

Приклади посвяти 

Євреїв 10:5-7 «Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував. Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав. Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!». 

Євреїв 11:24, 25 «Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової. Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху». 

Див.: Дії, розділи 2, 10; і Послання до Євреїв, розділ 11. 

Посвята повинна виконуватися сумлінно 

Римлян 1:31, 32 «Нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві. Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке». 

Екклезіаста 5:2, 4-6 «Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої! Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни! Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити! Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?». 

Якова 1:27; 2:17, 24 «Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу. Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі! Отож, чи ви бачите, що людина виправдується від діл, а не тільки від віри?». 

Посвячений повинен працювати з Божою організацією 

Від Матвія 12:30 «Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає». 

Від Матвія 24:45-47 «Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них? Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так! Поправді кажу вам, що над цілим маєтком своїм він поставить його». 

Від Івана 10:16 «Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!». 

Екклезіаст 4:9-12 «Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій, і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його… Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному? А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!». 

Речі, майно можуть бути присвячені служінню Богу 

Повторення Закону 20:5 «А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: Хто є тут такий, що збудував новий дім, та не справив обряду поновин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поновин». 

Числа 7:10, 11, 84, 88 «І поприносили начальники жертву на понову жертівника в день його помазання, і поприносили начальники свою жертву перед жертівника. А Господь промовляв до Мойсея: По одному начальнику на день нехай приносять своє приношення на понову жертівника. Оце обряд освячення жертівника в дні його помазання, від Ізраїлевих начальників: срібних мисок дванадцять, срібних кропильниць дванадцять, золотих кадильниць дванадцять, А вся худоба мирної жертви: двадцять і чотири теляті, баранів шістдесят, козлів шістдесят, ягнят однорічних шістдесят. Оце обряд освячення жертівника по помазанні його». 

2 Хронік 7:9 «А восьмого дня… освячення жертівника справляли сім день, і свято сім день». 

Ездри 6:16 «І справили Ізраїлеві сини, священики й Левити та решта вигнанців свято відновлення того Божого дому з радістю». 

Неємії 12:27 «А в свято освячення єрусалимського муру шукали Левитів по всіх їхніх місцях, щоб привести їх до Єрусалиму справити свято освячення та радости з похвалами, із піснею, цимбалами, арфами та з цитрами». 

ПРИСВЯЧЕННЯ 

Бог є тим, хто присвячує 

Від Матвія 3:13-17 «Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене? А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його. І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!». 

Євреїв 5:4-6 «А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон. Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим». 

Євреїв 7:28 «Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!». 

Присвячення стосується лише тих, хто помазаний на Божих священиків – 144 000 

Вихід 29:9, 29 «І попідперізуєш їх поясом, Аарона та синів його, і наложиш їм покриття голови, і буде для них священство на вічну постанову. І рукоположиш Аарона та синів його. А священні шати, що Ааронові, будуть по ньому синам його на помазання в них і на рукоположення їх». 

Левит 8:22-24 «І привів барана другого, барана посвячення. І поклали Аарон та сини його руки свої на голову того барана. І зарізав, і взяв Мойсей із крови його та й дав на пипку правого вуха Ааронового й на великого пальця правої руки його, і на великого пальця правої ноги його. І привів Ааронових синів, і дав Мойсей із крови тієї на пипку правого їхнього вуха, і на великого пальця правої руки їх, і на великого пальця правої ноги їх. І покропив Мойсей тією кров’ю жертівника навколо». 

Євреїв 3:1 «Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса». 

Об’явлення 14:1, 3 «І я глянув, і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім’я Його й Ім’я Отця Його, написане на своїх чолах. І співали, як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі». 

Об’явлення 5:9, 10 «І нову пісню співають вони, промовляючи: Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров’ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду. І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони на землі царюватимуть!». 

Присвячені помазані підсвященики приводяться до Нового Завіту над Христовою Жертвою 

Псалом 50:5 «Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною». 

Присвячені є народжені Духом для Небесної Надії 

1 Петра 1:3, 4 «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа, на спадщину нетлінну й непорочну та нев’янучу, заховану в небі для вас». 

ОСВЯЧЕННЯ 

Народжені Духом освячуються 

1 Солунян 4:3 «Бо це воля Божа, освячення ваше: щоб ви береглись від розпусти». 

Євреїв 2:10, 11 «Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасіння вчинив досконалим через страждання. Бо Хто освячує, і ті, хто освячується усі від Одного. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх». 

І Бог, і посвячені беруть участь у освяченні 

Левит 20:7, 8 «І ви будете освячуватися, і будьте святі, бо Я Господь, Бог ваш! І ви будете держати постанови Мої, і будете виконувати їх. Я Господь, що освячує вас!». 

Від Івана 17:19 «А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони». 

1 Солунян 4:4 «Кожен із вас умів тримати начиння своє в святості й честі». 

Віра в Христа є необхідною 

Дії 26:18 «Відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими». 

Бог через Христа освячує Істиною і Святим Духом 

Ефесян 5:25-27 «І Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе, щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові, щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!». 

Від Івана 17:17 «Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда». 

Євреїв 10:22 «Приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!». 

1 Коринтян 6:11 «І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога». 

Дії 20:32 «А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених». 

1 Солунян 5:23 «А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало». 

Євреїв 13:12 «Тому то Ісус, щоб кров’ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою». 

Такими є «святі» або духовні — Божим святим народом 

1 Петра 1:15, 16 «Але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні, бо написано: Будьте святі, Я бо святий!». 

Колосян 1:12 «Дякуючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спадщині святих у світлі». 

Ефесян 1:1 «Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, святим, що в Ефесі, і вірним у Христі Ісусі». 

Таким людям потрібно зберігати освячення, щоб належати Богові і отримати спадщину з Христом 

Дії 20:32 «А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених». 

2 Тимофія 2:20, 21 «А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев’яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть. Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло».