Власними авторами Святого Письма
Поклоніння предкам
Визначення
Практика (церемоніальна чи інша) шанування, відання честі та поклоніння померлим предкам, як індивідуально, так і колективно, з вірою в те, що вони перебувають у свідомості в невидимому царстві і можуть допомагати чи перешкоджати, а отже, їх слід заспокоювати. Це є помилкова практика.
Походження
Небіблійного походження. Поганська, язичницька практика.
Належна повага до власне живих батьків
Повторення Закону 5:16 «Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі».
Від Луки 18:18-20 «І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя? Ісус же йому відказав: …» «…шануй свого батька та матір».
Приповісті 23:22 «Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.».
Вихід 21:17 «І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий».
Також: Левит 20:9; Повторення Закону 27:16; Приповісті 1:8, 9; 19:26; 20:20; Єремії 35:6-8, 18; 1 Тимофія 5:8.
Послух до Бога перед батьками
Ефесян 6:1-4 «Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливо! Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею, щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній! А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!».
Дії 5:29 «Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога потрібно слухатися більш, як людей!».
Від Матвія 10:35 «Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір’ю, і невістку з свекрухою її».
Від Матвія 19:29 «І кожен, хто за Ймення Моє кине батька, чи матір… той багатократно одержить і успадкує вічне життя».
Предки вже не живі, вони не можуть допомогти
Псалом 49:10, 17-19 «Мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє. Бо, вмираючи, не забере людина всього, її слава не піде за нею Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!».
Від Івана 3:13 «І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі».
Дії 2:29, 34 «Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріарха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня. Не зійшов бо на небо Давид…».
Екклезіяст 9:5, 10 «Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають,… бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!».
Йов 14:1, 2, 21 «Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалі: вона виходить, як квітка й зів’яне, і втікає, мов тінь, і не зостається…Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає…».
Засуджений за поклоніння істотам
Римлян 1:25 «Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь».
Від Матвія 10:37 «Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний».
Поклоніння Єгові
Від Матвія 4:10 «Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!».
Від Івана 4:23, 24 «Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців. Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись».
© Усі Права Захищені