БІБЛІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ РОЗКРИТО

Покаяння 

Визначення 

Визнання і усвідомлення неправильного стану чи способу дій, а також щира скорбота з рішучістю, мотивована щирим бажанням дотримуватися правильних принципів, назавжди відвернутися від такого неправильного курсу й піти курсом у гармонії з Божою волею. Покаяння, яке дає правильне ставлення до Бога, вимагає точного знання Божих приписів, вимог і узгодження з певними ділами віри в гармонії з ними. Іноді покаяння вживається, щоб означати зміну сприятливого вчинку по відношенню до іншого. 

Елементарне християнське вчення 

Євреїв 6:1 «Тому полишімо початки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо знову засади покаяння від мертвих учинків та про віру в Бога». 

Усі повинні визнати свій успадкований гріховний стан і потребу у Відкупителі 

Римлян 5:12 «Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили». 

Псалом 51:5 «Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя». 

Римлян 11:32 «Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх». 

Покаяння в реальних заслугах вимагає інструктажу; Веде до Знання, служіння Богу, Свободи 

2 Тимофія 2:25, 26 «Що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати, щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї». 

Вимагається від усіх осіб, які будуть врятовані 

Псалом 34:18 «Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає». 

Ісаї 57:15 «Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!». 

Ісаї 66:2 «І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом». 

Необхідна умова посвяти, хрещення та служіння Богу 

Дії 2:38 «А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!». 

Дії 3:19 «Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа». 

Бог змиває, забуває гріхи покаянних, які приймають Христа 

Ісаї 1:18 «Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!». 

Євреїв 8:12 «Буду бо Я милостивий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш!». 

Об’явлення 7:14 «Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця». 

Справжнє покаяння приносить Божу прихильність 

2 Коринтян 7:10 «Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не жалуємо». 

Від Луки 15:7 «Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев’ятдесятьох і дев’ятьох праведників, що не потребують покаяння!». 

Замінює смуток, скорботу, біду на радість і щастя 

Від Матвія 5:3 «Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне». 

Ісая 61:1-3 «Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним… щоб радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радости замість жалоби, одежу хвали замість темного духа!». 

Справжнє покаяння проявляється добрими плодами; Покаяння на смертному ложі не може цього зробити 

Від Луки 3:8 «Отож, учиніть гідний плід покаяння». 

2 Коринтян 7:11 «Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажання, яку горливість, яку помсту!». 

Єзекіїля 33:14, 15 «А коли Я скажу до несправедливого: Конче помреш ти, а він навернеться від свого гріха, і робитиме право та справедливість: заставу поверне несправедливий, грабунок відшкодує, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре!». 

Від Матвія 21:28-31 «Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику! А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов. І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов. Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній». 

Егоїстичний жаль — це не справжнє покаяння, воно не приносить милості від Бога 

2 Коринтян 7:10 «Смуток  світський чинить смерть». 

Від Матвія 27:3-5 «Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим, та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши…І… пішов, та й повісився». 

Євреїв 12:17 «Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкувати благословення, відкинутий був, не знайшов бо був можливости до покаяння, хоч його із слізьми шукав». 

Люди, які намагаються отримати життя, виконуючи десять заповідей, не помічають потреби покаяння 

Римлян 3:23 «Бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави». 

Від Матвія 19:17, 20, 21 «Він же йому відказав:… Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді. Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені? Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною». 

Без покаяння не можна оцінити потребу Христової викупної жертви 

Римлян 10:3 «Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій». 

Від Івана 9:41 «Відказав їм Ісус: Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: Бачимо, то й ваш гріх зостається при вас!». 

Ісая 64:6 «Вся праведність наша немов поплямована місячним одіж». 

Євреї потребували покаяння не лише від успадкованих гріхів, але й від гріхів проти Угоди Закону 

Від Матвія 3:1, 2, 11 «Тими ж днями приходить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській, та й каже: Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне! Я хрищу вас водою на покаяння». 

Від Луки 3:3 «Він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів». 

Галатів 3:13 «Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас». 

Покаявшись, не можна озиратися на колишнє життя 

Від Луки 9:62 «Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!». 

Від Луки 17:32 «Пам’ятайте про Лотову дружину!». 

Євреїв 10:39 «Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль». 

Ефесян 4:22 «Щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка». 

Покаявшись, не треба думати про колишні гріхи 

Филип’ян 3:13, 14 «Забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети за нагородою високого поклику». 

Захарія 7:1-10 «І послав… людей,… говорячи: Чи я маю плакати п’ятого місяця та постити, як я робив це багато років?… Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість». 

Неємії 8:9-12 «День цей святий він для Господа, Бога вашого, не будьте в жалобі й не плачте! Бо плакав увесь народ, як почув слова Закону… і не сумуйте, бо радість у Господі це ваша сила! І пішов увесь народ їсти та пити, і посилати частки та чинити велику радість, бо розумів ті слова, що розповіли йому». 

Неможливе покаяння від «гріха проти Святого Духа». 

Від Марка 3:28, 29 «Простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали. Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає». 

Євреїв 6:4-6 «Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого, і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку, та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають». 

Навмисні нечестивці занадто загартовані, щоб покаятися 

1 Тимофія 4:1, 2 «Від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів, хто в лицемірстві говорить неправду, і спалив сумління своє». 

Євреїв 10:29 «Скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!». 

Вихід 7:3, 14; 10:1 «А Я вчиню запеклим фараонове серце, і помножу ознаки мої та чуда мої в єгипетськім краї. І сказав Господь до Мойсея: Запекле фараонове серце, він відмовив відпустити народ! Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед нього». 

Ми повинні прощати нашим братам, які виражають каяття в образах 

Від Матвія 6:12-15 «Прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим… Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших». 

Від Луки 17:3, 4 «Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому. І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!». 

Від Матвія 18:21, 22 «Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз? Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!». 

Дивіться також: Від Матвія 18:23-35; Від Луки 6:37. 

Бог не кається в жодній із Своїх заявлених цілей і не відмовляється від Своїх праведних принципів 

Малахія 3:6 «Бо Я, Господь, не змінююся». 

1 Самуїла 15:29 «І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не людина, щоб каятись». 

Ісаї 46:11 «Я сказав те й спроваджу, що Я задумав був теє зроблю!». 

Євреїв 6:17, 18 «Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви, щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами». 

Якщо хтось обернеться проти Бога, Бог «покається», обернеться проти Нього 

1 Самуїла 15:10, 11, 26 «І було Господнє слово до Самуїла й казало: Жалкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав… ти погордив Господнім словом, а Господь погордив тобою, щоб не був ти царем». 

Бог змінив курс із того, щоб бути творцем і благодійником людини на те, щоб бути його руйнівником під час потопу 

Буття 6:5-7 «І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно. І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм. І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі». 

Нехай Бог у Милосерді відвернеться від справедливого покарання, якщо людина змінить злий курс 

Йона 3:10 «І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив». 

Єремія 18:8 «Коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому». 

Вихід 32:14 «І відвернув Господь зло, про яке говорив, щоб зробити Своєму народові».