Власними авторами Святого Письма
Душа
Визначення
Душа, небесна чи земна – це жива, розумна (або та, що володіє почуттями, свідома, мисляча) істота чи людина. Душа, небесна чи земна, складається з тіла разом із життєвим принципом або життєвою силою, що приводиться в дію. Земна душа – це жива, дихаюча, розумна істота, тварина чи людина. Земні душі, людські та тваринні, мають організм із плоті, який підтримується за допомогою крові, що циркулює в їхній системі. (івритом – neph’esh; грецькою – psy-che’).
Єгова – це найбільша душа, небесна душа
Від Матвія 12:18 «Ото Мій Отрок, що Я вибрав Його, Мій Улюблений, що Його полюбила душа Моя!».
Євреїв 10:38 «А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає».
Левит 26:11 «І поставлю місце перебування Свого серед вас, і душа Моя не обридить вами».
Ісаї 1:14 «Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх».
Суддів 10:16 «І повикидали вони з-поміж себе чужих богів, та й служили Господеві. І знетерпеливилась душа Його через Ізраїлеве страждання».
Земні, Нижче-тваринні Душі
Буття 1:30 «І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них».
Числа 31:28 «І принесеш данину для Господа від військових, що входять до війська, одну душу від п’яти сотень від людини й від великої худоби, і від ослів, і від худоби дрібної».
Об’явлення 8:9 «І померла третина морського створіння, що мають життя».
Об’явлення 16:3 «А другий Ангол вилив свою чашу до моря. І сталася кров, немов у мерця, і кожна істота жива вмерла в морі».
Людина – це душа. Вона не має душі, відокремленої від тіла
Буття 2:7 «І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею».
1 Коринтян 15:45 «Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий».
Безсмертя та нетлінність – передусім і споконвічно належать Єгові
1 Тимофія 1:17 «А Цареві віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь».
Псалом 90:2 «То від віку й до віку Ти Бог!».
Єремії 10:10 «А Господь Бог правдивий, Він Бог Живий та Цар вічний!».
Безсмертя, нетлінність дається в нагороду за вірність Христу
Римлян 6:9 «Знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає».
1 Тимофія 6:14-16 «Господа нашого Ісуса Христа… Цар над царями та Пан над панами, Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі».
Лише інші 144 000, члени тіла Христа, отримають безсмертя, нетлінність
1 Коринтян 9:25 «Вони ж щоб тлінний прийняти вінок, але ми щоб нетлінний».
1 Коринтян 15:42, 52-54 «Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає… Бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось! Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!».
2 Петра 1:4 «Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління».
1 Петра 1:3, 4, 23 «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа, на спадщину нетлінну й непорочну та нев’янучу, заховану в небі для вас, бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, Словом Божим живим та тривалим».
Римлян 2:7 «Тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, життя вічне».
2 Тимофія 1:10 «А тепер об’явилась через з’явлення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Євангелією».
Об’явлення 14:3, 4; 5:9, 10 «І співали, як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі… Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві, І нову пісню співають вони, промовляючи: Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров’ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду. І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони на землі царюватимуть!».
1 Івана 3:2 «Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з’явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є».
Об’явлення 20:4, 6 «І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, і суд їм був даний, і душі стятих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонились звірині, ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою. І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років. Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років».
Безсмертя, нерозривно пов’язане з Царством Небесним; Істоти з плоті та крові не можуть увійти до Нього
Від Матвія 11:11 «Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!».
Від Івана 3:3-5 «Ісус відповів і до нього сказав: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства… Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже».
1 Коринтян 15:44, 50 «Сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде».
Ангели смертні, тлінні, знищувані
Єзекіїля 28:16-19 «Через велику торгівлю твою твоє нутро переповнилось насиллям, і ти прогрішив. Тому Я зневажив тебе, щоб не був ти на Божій горі, і погубив тебе, хоронителю Херувиме, з середини огнистого каміння. Стало високим твоє серце через красу твою, ти занапастив свою мудрість через свою красу. Кинув Я тебе на землю, дав тебе перед царями, щоб дивились на тебе. Многотою провин своїх, через кривду торгівлі своєї зневажив ти святині свої. І вивів Я огонь з твоєї середини, і він пожер тебе, і Я зробив тебе попелом на землі на очах усіх, хто бачить тебе. Усі, хто знає тебе серед народів, остовпіють над тобою; ти пострахом станеш, і не буде тебе аж навіки!».
Ісаї 14:9, 15, 19, 20 «Заворушивсь тобою іздолу шеол назустріч твоєму приходу… Та скинений ти до шеолу, до найглибшого гробу! ти ж від гробу свого відкинений геть, мов галузка бридка, оточений вбитими та мечем перешитими, що до гробу між камінь спускаються, як потоптаний труп… Ти не будеш поєднаний з ними у гробі, бо землю свою зруйнував, свій народ повбивав… Насіння злочинців повік не згадається!».
Євреїв 2:14 «А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола».
Об’явлення 20:2, 3, 10, 14 «І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв’язав його на тисячу років, та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав… поки не скінчиться тисяча років… І [наприкінці тисячі років] диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки… Це друга смерть, озеро огняне».
Від Луки 4:33, 34 «І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом: Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас».
Від Луки 8:30, 31 «Ісус запитався його: Як тобі на ім’я? І той відказав: Леґіон, бо багато ввійшло в нього демонів. І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безодню».
Душа істоти (включаючи душу людини) смертна, знищувана, тлінна
Від Матвія 10:28 «І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні».
Від Луки 6:9 «Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу спасти, чи згубити?».
Ісая 53:12 «На смерть віддав душу Свою».
Єзекіїля 18:4, 20 «Тож усі душі Мої: як душа батькова, так і душа синова Мої вони! Душа, що грішить, вона помре».
Римлян 1:23 «І славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів».
Якова 5:20 «Хай знає, що той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та безліч гріхів покриває!».
Дивіться також: Від Матвія 2:20; 25:38; Від Марка 14:34; Від Луки 17:33; Об’явлення 8:9; 12:11
Душі нижчих тварин не створені, щоб жити вічно
2 Петра 2:12 «Вони, немов звірина нерозумна, зроджена природою на зловлення та загибіль».
Атрибути, якості людської душі
Вона дихає
Ісус Навин 11:11 «І вони повбивали вістрям меча кожну особу, що в ньому… не позосталася жодна душа».
Її можна купити
Левит 22:11 «А коли священик купить чоловіка,… той буде їсти їх».
Можна зв’язати узами
Числа 30:2 «Коли хто… присягне присягу заректи зарока на душу свою».
Можна відрізати від свого народу
Числа 9:13 «Чоловік, який… стримається споряджати Пасху, то буде винищена душа та з народу її».
Можна знищити
Левит 23:30 «Я вигублю ту душу з-посеред народу її».
Можна висушити
Числа 11:6 «Тепер душа наша в’яне, немає нічого, тільки манна нам перед очима».
Може потрапити під загрозу меча
Псалом 22:20 «Від меча збережи мою душу».
Може піддаватися небезпеці смерті від хвороби
Филип’ян 2:27, 30 «Бо смертельно він був хворував… наражаючи на небезпеку життя».
Може піти до ями
Йов 33:22 «І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде».
Може піти в пекло, шеол, могилу
Псалом 16:10 «Ти не опустиш моєї душі до шеолу».
Може зберігати земні речі для насолоди
Від Луки 12:19 «І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!».
Може бути в тюрмі
Псалом 142:7 «Виведи душу мою із в’язниці».
Її можна загубити або вбити в морі
Дії 27:10 «О мужі! Я бачу, що буде плавба з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу й корабля, але й для наших душ».
Може бути вражена мечем і знищена ним
Ісуса Навина 10:28-39; 11:11 «Ісус…учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній … він побив вістрям меча її та кожну особу, що в ній… зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була… повбивали їх вістрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому».
Можна порвати
Псалом 7:2 «Щоб ворог моєї душі не розшарпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!».
Може бути нечистою
Числа 19:22 «Особа, що доторкується, буде нечиста аж до вечора».
Може вичерпати життя
Йов 10:1 «Життя моє стало бридке для моєї душі».
Вмирає
Єзекіїля 18:4, 20 «Душа, що грішить, вона помре».
Їсть
Левит 7:18 «М’яса мирної жертви… хто їстиме з неї, понесе свій гріх».
Левит 17:12 «Кожна душа з вас не буде їсти крови».
Засмучується
1 Самуїла 30:6 «Засмутилася душа всього народу».
Засмучена
Суддів 16:16 «Знетерпеливилася душа його на смерть».
Може викликати огиду
Числа 21:5 «Душі нашій обридла ця непридатна їжа».
Прагне їсти
Повторення Закону 12:20 «Коли… ти скажеш: Нехай я їм м’ясо, бо буде жадати душа твоя їсти м’ясо, то… будеш ти їсти м’ясо».
Грішить
Числа 15:28 «І очистить священик ту душу, що помилилась, що згрішила помилково».
Душиться
Йов 7:15 «І душа моя прагне задушення, смерти».
Присягається
Левит 5:4 «Коли хто [євр. neph’esh – «душа»] присягне, вимовляючи нерозважно устами».
Торкається речей
Числа 19:22 «Особа, що доторкується, буде нечиста аж до вечора».
Людські душі були створені, щоб жити вічно, якщо вони слухняні
Буття 2:9, 16, 17; 3:17-19 «І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла. І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!… І до Адама сказав Він: За те, що ти… їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж… У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся».
Римлян 5:12-19 «Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть… за переступ одного померло багато… суд за один прогріх на осуд… коли за переступ одного смерть панувала через одного… через переступ одного на всіх людей прийшов осуд… через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними».
Земля – належне та єдине місце проживання людських душ
Ісаї 45:12, 18 «Я землю вчинив і створив людину на ній, небеса Я руками Своїми простяг і про їхні зорі звелів. Бо так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю сформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив, на проживання на ній».
Псалом 115:16 «Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!».
Псалом 37:29 «Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній».
Приповістей 2:21, 22 «Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній, а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!».
Приповістей 10:30 «Повік праведний не захитається, а безбожники не поживуть на землі».
Людські душі не були створені на небесах і зведені в тіла на землі
(Буття 2:5, неправильно трактовано, де сказано: «І кожна польова рослина до того, як вона була на землі, і кожна польова трава, поки не виросла, бо не дав Господь Бог дощу на землю, і не було людини, щоб обробляти землю»).
Буття 2:5-7 «І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю… створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її [євр. resha-mah’- «дух, вітер»] і стала людина живою душею [євр. neph’esh – «душа»]».
Екклезіаст 4:3 «А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!».
Екклезіаст 6:3-5 «Не наситилась добрим душа його,… недоноскові краще від нього! Бо в марноті прийшов він, і в темряву йде, і в темряві сховане буде імення його, ані сонця не бачив він, ані пізнав [«і не мав жодного знання»]; йому спокійніше від того [«так краще, ніж по-іншому»]».
Бог не «вкладає душу» в кожну дитину при народженні; Він не несе відповідальності за народження великої маси людства
Буття 6:5-7 «І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно. І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм. І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі… Бо жалкую, що їх Я вчинив».
Повторення Закону 32:4, 5 (мар.) «Він Скеля, а діло Його досконале… Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він. Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене».
Псалом 51:5 «Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя».
Ефесян 2:1 «І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи».
Від Луки 20:38 «Бог же не є Богом мертвих, а живих».
Від Матвія 23:33 «О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни?».
Від Івана 8:44 «Ваш батько диявол».
1 Коринтян 7:14 «Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі».
Єзекіїля 9:6 «Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете».
(Також приклади Датана та Авірама, Потопу, Содому та Гоморри, де були вбиті діти разом із батьками, які їх народили).
Сила людських душ відтворювати інші людські душі за їхньою власною подобою, закладена при створенні; Бог не причетний до кожного народження
Буття 5:3 «І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм».
Вихід 1:5 «І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ».
Буття 12:5 «І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого… і людей, що їх набули у Харані».
Вираз «Мертва душа» вживається для опису того, що колись було живою душею, або те, що залишилося від душі
Числа 6:6 «Не підійде він до мертвого тіла [євр. neph’esh – «душа»]».
Числа 9:6, 7, 10 «Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої людини».
Числа 19:13 «Кожен, хто доторкується до померлого [також вірші 11, 16], до тіла людини, що померла».
Душа не може нічого взяти з собою після смерті
Екклезіастів 5:15, 16 «Як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!… як він був прийшов, так відійде».
1 Тимофія 6:7 «Ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести».
Дух є життєвим принципом або життєвою силою, яка приводить в дію душу; Застосовується як до Людини, так і до Звіра
Псалом 31:5 «У руку Твою доручаю я духа свого [євр. ru’ahh]».
Від Луки 23:46 «І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! [грец. pneu’ma]».
Екклезіаста 3:19-21 «Бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все! Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху. Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?».
Екклезіаста 8:8 «Немає людини, яка панувала б над вітром [«духом»], щоб стримати вітер [«дух»]».
Екклезіаста 12:7 «І вернеться порох у землю, як був, а дух [євр., ru’ahh] вернеться знову до Бога, що дав був його!».
Буття 6:17; 7:15 «А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух [євр. ru’ahh] життя. Помре все, що на землі! «І ввійшли до Ноя [велика рогата худоба, птахи тощо та люди] до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух [євр. ru’ahh, «дух»] життя».
Псалом 104:29 «Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа [євр. ru’ahh, «дух»], вмирають вони, та й вертаються до свого пороху».
Душа Відрізняється від Духа
1 Солунян 5:23 «Непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть».
Євреїв 4:12 «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків».
Филип’ян 1:27 «Ви стоїте в одному дусі, борючись однодушно».
Принцип життя; Циркулююча кров є їжею або життєвим потоком для організму
Левит 17:11, 14 «Душа тіла в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та вона очищує душу. Бо душа кожного тіла кров його, у душі його вона… душа кожного тіла кров його вона. Усі, що їдять її, будуть понищені».
Єремії 2:34 «На полах одежі твоєї знаходиться кров душ убогих невинних».
Душа іноді вживається щодо життя як розумної людини (теперішньої чи майбутньої)
Буття 35:18 «І сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім’я йому: Бен-Оні».
1 Царів 17:21 «І витягся він тричі над дитиною, і кликав до Господа та казав: Господи, Боже мій, нехай вернеться душа цієї дитини в неї!».
Від Матвія 6:25 «Не журіться про життя своє… Чи ж не більше від їжі життя».
Від Марка 8:36 «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?».
Від Івана 10:15 «Власне життя Я за вівці кладу».
Євреїв 6:19 «Вони для душі як котвиця».
1 Івана 3:16 «Душу Свою Він поклав був за нас».
Душа, яка іноді використовується для позначення кожного волокна свого існування
Повторення Закону 4:29 «Господа, Бога свого,… знайдете, якщо будете шукати Його всім серцем своїм та всією душею своєю».
1 Самуїла 1:15 «Я вилила душу свою перед Господнім лицем».
Псалом 84:2 «Затужена та омліває душа моя за подвір’ями Господа».
Душа, образ життя або особистість – не те саме тіло, воскресле
Дії 2:27 «Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!».
Від Луки 21:19 «Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете».
1 Петра 4:19 «Тому й ті, хто з Божої волі страждає, нехай душі свої віддадуть в доброчинстві Йому, як Створителю вірному».
Об’явлення 20:4 «Я бачив… душі стятих… І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років».
1 Коринтян 15:35-38 «Але дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть? Нерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре. І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого, і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його».
Проповідування встановленого Єговою Царства тепер єдина робота, що рятує душу
Приповістей 14:25 «Свідок правдивий визволює душі».
Від Матвія 24:14 «І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!».
Від Матвія 6:33 «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться».
Від Івана 17:3 «Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його».
Євреїв 11:7 «Ной… побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти».
1 Тимофія 4:16 «Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!».
Від Матвія 7:21 «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі».
© Усі Права Захищені