БІБЛІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ РОЗКРИТО

Власними авторами Святого Письма

Посланник Божий

Визначення

Буквально слуга (греч. diakonos, «крізь порох»). Публічний слуга Єгови, Всемогутнього Бога, призначений Ним; той, хто йде слідами Ісуса Христа і проповідує добру новину про встановлене Христом Царство Єгови; той, хто виконує божественні накази та доручення, що походять від Суверенного Бога-правителя Всесвіту.

Висвячення: призначення на службу.

Ісус Христос є головним Посланником Бога

Римлян 15:8 «Кажу ж, що Христос для обрізаних став за служку ради Божої правди».

Євреїв 8:2 «Священнослужитель святині й правдивої скинії, що її збудував був Господь, а не людина».

Римлян 13:4 «Він володар Божий слуга, тобі на добро».

Інші слуги Божі, починаючи з Авеля, були служителями

Євреїв 11:4, 32 «Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його… оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків».

2 Петра 2:5 «Ноя, проповідника праведності».

1 Петра 1:12 «Їм [пророкам] відкрито було, що вони не для себе самих, а для вас служили».

Кожен християнин повинен бути служителем

Римлян 10:10-15 «Бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння… Бо кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасений. Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника? І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра».

Від Івана 21:15-17 «Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої! І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої! Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої!».

Висвячення походить від Бога через Христа

Ісая 61:1-3 «Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев’язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в’язням відчинити в’язницю, щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі, щоб радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радости замість жалоби, одежу хвали замість темного духа! І будуть їх звати дубами праведности, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь!».

1 Коринтян 12:18 «Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів».

Від Івана 15:16 «Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє».

Жодна людина чи організація не може висвячувати Божих служителів

Галатів 1:1, 12 «Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця… Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа».

Свідоцтво про висвячення не потрібне

2 Коринтян 3:1-3 «Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас? Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають! Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця».

Навчання в духовній семінарії не є обов’язковим

Від Івана 7:15 «І дивувались юдеї й казали: Як Він знає Писання, не вчившись?».

Дії 4:13 «А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були».

Посвята має передувати висвяченню

Від Матвія 16:24 «Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною».

Євреїв 10:7 «Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!».

Хрещення – символ такої відданості бути Божим служителем

Від Матвія 28:19 «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа».

Від Матвія 3:13-17 «Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене? А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його. І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!».

Жінки можуть бути Посланниками

Дії 2:17, 18 «І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися. І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!».

Дії 21:9 «Він мав чотири панні дочки, що пророкували».

Римлян 16:1 «Поручаю ж вам сестру нашу Фіву, служебницю Церкви в Кенхреях».

Тита 2:3 «Щоб старі жінки в своїм стані так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п’янству, навчали добра».

Галатів 3:28 «Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!».

Від Івана 4:28-30, 39-42 «Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить: Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос? І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли. З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була! А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні. Значно ж більш вони ввірували через слово Його. А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!».

Діти-Посланники

Від Луки 2:42, 46, 47, 49 «І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли. І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх. Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям. А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?».

2 Тимофія 3:15 «І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса».

1 Тимофія 4:12 «Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує».

Єремії 1:6, 7 «А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак! Господь же мені відказав: Не кажи: Я юнак, бо ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу».

1 Самуїла 2:18 «А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом».

Псалом 148:12, 13 «Юнаки та дівиці, старі разом із дітьми, нехай усі хвалять Господнє ім’я».

Еклезіаст 12:1 «Пам’ятай в днях юнацтва свого про свого Творця, аж поки не прийдуть злі дні, й не наступлять літа, про які говорити ти будеш: Для мене вони неприємні!».

Псалом 8:2 «З уст дітей й немовлят учинив Ти хвалу».

Дії 2:17 «Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння».

Від Матвія 21:16 «Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?»

Від Луки 10:21 «Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив».

Від Матвія 19:14 «Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким».

Йов 32:4-9 «А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього. І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів! І відповів бузянин Елігу, син Барах’їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам. Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття! Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить. Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі».

Рукопосвячення повинно супроводжуватися ділами проповіді

1 Петра 2:21 «Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його».

2 Тимофія 4:2, 5 «Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою. Але ти будь пильний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благовісника, сповняй свою службу».

1 Коринтян 9:16 «Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії!».

Євреїв 13:15 «Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім’я Його славлять».

Немає виходу на пенсію для Божих служителів

2 Тимофія 2:3, 4 «А ти терпи лихо, як добрий вояк Христа Ісуса! Бо жаден вояк не в’яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто військо збирає».

Від Матвія 24:13 «А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!».

Екклезіаст 8:8 «На війні нема звільнення».

Об’явлення 2:10 «Не бійся того, що маєш страждати! Ось диявол вкидатиме декого з вас до в’язниць, щоб вас випробувати. І будете мати біду десять день. Будь вірний до смерти, і Я тобі дам вінця життя!».

Филимона 9 «Але більше з любови благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в’язень Христа Ісуса».

2 Тимофія 4:7 «Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг».

Об’явлення 1:9 «Я, Іван, ваш брат і спільник у біді, і в царстві, і в терпінні в Ісусі, був на острові, що зветься Патмос, за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа».

Від Луки 9:62 «Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!».

1 Самуїла 7:15 «І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого».

Отара Божа, а не Посланника

1 Петра 5:2, 3 «пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно, не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір».

Дії 20:28 «Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров’ю набув Він».

Від Івана 10:16 «Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!».

Подальше призначення на спеціальні службові обов’язки здійснюється через християнську організацію

Дії 6:2, 3 «Тоді ті Дванадцять покликали багатьох учнів та й сказали: Нам не личить покинути Боже Слово, і служити при столах. Отож, браття, виглядіть ізпоміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, їх поставимо на службу оцю».

Дії 14:23 «І рукопоклали їм пресвітерів по Церквах, і помолилися з постом та й їх передали Господеві, в Якого ввірували».

Тита 1:5 «Я для того тебе полишив був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів».

«Покладення рук» означає зустріч через особисте слово, контакт, лист чи через представників

1 Тимофія 5:22 «Не рукополагай скоро нікого, і не приставай до чужих гріхів. Бережи себе чистим!».

Дії 6:3, 6 «Отож, браття, виглядіть ізпоміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, їх поставимо на службу оцю. Їх поставили перед апостолів, і, помолившись, вони руки поклали на них».

Дії 13:2, 3 «Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх! Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили».

2 Тимофія 4:11 «Зо мною сам тільки Лука. Візьми Марка, і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби».

Дії 1:26 «І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів».

Від Матвія 3:17 «І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!».

Дії 22:10 «А я запитав: Що я, Господи, маю робити? Господь же до мене промовив: Уставай та й іди до Дамаску, а там тобі скажуть про все, що тобі призначено робити».

Методи Проповіді

Проповідь від дому до дому

Дії 20:20 «Як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах».

Дії 5:42 «І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа».

Зворотні візити та вивчення Біблії вдома

Дії 15:36 «А по декількох днях промовив Павло до Варнави: Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають».

1 Коринтян 3:6 «Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив».

Галатів 6:6 «А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим».

Дії 17:11, 12 «Ці були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є. Тож багато із них тоді ввірували».

Від Матвія 18:20 «Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, там Я серед них».

Ісаї 28:24-26 «Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує? Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її? І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього».

Проповідь на вулицях і в громадських місцях

Дії 17:17 «Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрічними».

Єремія 19:2 «І вийдеш до долини Бен-Гіннома, що при вході до Череп’яної брами, і будеш там оголошувати ті слова, що до тебе Я їх говоритиму».

Єзекіїля 4:3, 4 «Це ознака для Ізраїлевого дому! А ти лягай на лівий свій бік, і поклади на нього провину Ізраїлевого дому. За числом днів, що будеш лежати на ньому, ти будеш носити їхню провину».

Виголошування публічних проповідей

Від Матвія 5:1, 2 «Побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став».

Від Матвія 13:1-3 «Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря. І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом. І багато навчав Він їх притчами».

Від Марка 6:34, 44 «І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати. А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п’ять чоловіка!».

Від Марка 8:9 «А їдців було тисяч з чотири!».

Дії 17:22 «Тоді Павло став посередині ареопагу й промовив: Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні».

Дії 20:7 «Павло мав промову до них… і затягнув своє слово до півночі».

Місіонерська робота

2 Тимофія 4:5 «Але ти будь пильний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благовісника, сповняй свою службу».

Дії 21:8 «І ввійшли до господи благовісника Пилипа».

Ефесян 4:11 «Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів».

Конгрегація Посланників

2 Коринтян 5:18, 19 «Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення, бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим».

Від Матвія 13:38 «Поле – це світ».

Закріплена за ним територія

2 Коринтян 10:13-16 «Ми ж не будем хвалитись над міру, а в міру мірила, що його Бог призначив на міру для нас, щоб і до нас досягти. Бо ми не розтягуємося над міру, ніби не досягли ми до вас, бо ми досягли аж до вас із Євангелією Христовою. Ми не хвалимось над міру у чужих працях, але маємо надію, що як буде рости ваша віра, то за нашим мірилом сильно звеличимося ми між вами, щоб і в дальших за вами країнах звіщати Євангелію, а не хвалитись готовим, як це чужі твердять».

Від Матвія 15:24 «[Ісус] сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого».

Від Матвія 10:5, 6 «Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого».

Його вивчення Біблії та доброзичливі люди

2 Коринтян 3:1-3 «Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають! Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений».

Місцева конгрегація, в якій він може бути спеціально призначеним слугою

Римлян 12:8 «Хто головує, то з пильністю».

1 Тимофія 5:17 «А пресвітери, які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці».

1 Петра 5:1-3 «Тож благаю між вами пресвітерів… пасіть стадо Боже, що у вас… не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір».

Видавнича діяльність може включати використання літератури

2 Тимофія 4:13 «Як будеш іти, то плаща принеси, що його я в Троаді зоставив у Карпа, і книжки, особливо пергаменові».

Ісаї 52:7 «Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: Царює твій Бог!».

Псалом 68:11 «Господь дає слово; провісниць велика многота».

Дії 17:11 «Ці були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є».

Обсяг сфери посланників та нестача часу роблять сучасні методи суттєвими

Від Матвія 24:14 «І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!».

Від Матвія 28:19, 20 «Тож ідіть, і навчіть всі народи… навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів».

Даниїла 11:33 «А розумні з народу навчать багатьох».

Ісаї 60:22 «Цей малий стане тисячею, і наймолодший народом міцним! Я, Господь, цього часу оце приспішу!».

Єремія 51:6 «Утікайте з-серед Вавилону, і кожен урятовуйте душу свою! За провину його не погиньте, бо це Господеві час помсти, Він дасть відповідну заплату йому!».

Від Матвія 24:15-20, 34 «Коли ви побачите ту гидоту спустошення,… нехай в гори втікають. Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого. І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою… Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу. Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться».

Ефесян 5:16 «Використовуючи час, дні бо лукаві!».

Софонія 2:2, 3 «Поки народиться установлене, мине день, як полова! поки не прийде на вас лютість гніву Господнього… Шукайте Господа, всі покірні землі,… може будете сховані ви в день Господнього гніву!».

Отримання власних внесків

1 Коринтян 9:7-14 «Хто коштом своїм коли служить у війську? Або хто виноградника садить, і не їсть з його плоду? Або хто отару пасе, і не їсть молока від отари?… Не в’яжи рота волові, що молотить… Коли ми сіяли вам духовне, чи ж велика то річ, як пожнемо ми ваше тілесне?… Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтареві, із вівтаря мають частку? Так і Господь наказав проповідникам Євангелії жити з Євангелії».

Римлян 15:27 «Бо коли погани стали спільниками в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм».

Филип’ян 4:16, 17 «Що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солуня. Кажу це не тому, щоб шукав я давання, я шукаю плоду, що примножується на річ вашу».

Від Луки 10:6, 7 «І коли син миру там буде,… Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім».

Від Матвія 19:29 «І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя».

Посланник не є комерційним і не рознощиком

2 Коринтян 2:17 «Бо ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі!».

Деякі Посланники мають другорядні професії для забезпечення потреб

Дії 18:2-4 «І знайшов він одного юдея, на ймення Акилу,… та Прискиллу, його дружину… а що був він того ж ремесла, то в них позостався та працював; ремесло ж їхнє було виробляти намети. І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів».

Колосян 4:14 «Вітає вас Лука, улюблений лікар».