Власними авторами Святого Письма
Шлюб
Визначення
Шлюб — це взаємна угода (договір) чоловіка та жінки про спільне проживання у стосунках і за обов’язками чоловіка та дружини, розділяючи один одному долю чи частку на добро чи зло до розставання через смерть. Шлюб покладає на чоловіка загальний юридичний обов’язок утримувати дружину та дітей, утримувати домівку, навчати своїх дітей та захищати дружину і сім’ю від ушкоджень чи образ. Дружина зобов’язана чоловікові жити з ним там, де він вирішить, і прагнути сприяти його інтересам і щастю. Вона зобов’язана виконувати домашнє роботу по дому та доглядати за своїми дітьми.
Походження
Встановлено Єговою на Адамі та Єві в Едемському саду (Буття 1:27, 28; 2:22-24).
Це властиво для християн одружуватися
1 Коринтян 7:9, 28, 36 «Коли ж не втримаються, нехай одружуються… А коли ти й оженишся, то не згрішив… нехай робить, що хоче, не згрішить: нехай заміж виходять».
Євреїв 13:4 «Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне».
1 Коринтян 9:5 «Чи ми права не маємо водити з собою сестру, дружину, як і інші апостоли, і Господні брати, і Кифа?».
Від Матвія 8:14 «Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці».
Дії 21:8, 9 «Благовісника Пилипа,… мав чотири панні дочки, що пророкували».
Левит 21:10, 13 «Священиком,… візьме жінку в дівоцтві її.
Багатожонство є заборонене для християн
1 Тимофія 3:2-4, 12 «А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини… щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю… Диякони мусять бути мужі однієї дружини, що добре рядять дітьми й своїми домами».
Християни одружуються тільки з християнами
1 Коринтян 7:39 «Дружина… коли ж чоловік її вмре,… вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі».
Повторення Закону 7:3, 4 «І не споріднюйся з ними: дочки своєї не даси його синові, а його дочки не візьмеш для сина свого, бо він відверне сина твого від Мене, і вони служитимуть іншим богам, і запалиться Господній гнів на вас».
Суддів 14:3 «І сказав йому батько його та мати його: Чи ж нема жінки серед дочок братів твоїх та серед усього мого народу, що ти йдеш узяти жінку з необрізаних филистимлян?».
Буття 26:34, 35 «Ісав . . . взяв за дружину [язичників], і вони були сумними для Ісаака та для Ревеки».
2 Коринтян 6:14 «До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням».
Також: 1 Царів 11:1-9.
Неодружені християни менше відволікаються від інтересів Царства
1 Коринтян 7:32-34 «Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві, а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині, і він поділений».
Від Матвія 19:11, 12 «[Ісус] відказав їм: «Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано... Бо бувають скопці, що з утроби ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопили, і є скопці, що самі оскопили себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить».
Одружені християни повинні залишатися в шлюбі
1 Коринтян 7:10-16 «А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком! А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини!… коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її. І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його».
Від Матвія 19:4-6 «Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою? І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом, тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!».
1 Коринтян 7:15 «А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру».
Шлюбний договір «Смертне роз’єднання»
1 Коринтян 7:39 «Дружина законом прив’язана, поки живе чоловік її».
Римлян 7:2, 3 «Бо заміжня жінка, поки живе чоловік, прив’язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка. Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові».
Християнські підстави для розлучення
Від Матвія 5:31, 32 «А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб».
Від Матвія 19:8, 9 «То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було. А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб».
Від Марка 10:11, 12 «Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею. І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона».
Також: Від Луки 16:18.
Неправильно забороняти шлюб
1 Тимофія 4:1-3 «Від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів, хто в лицемірстві говорить неправду, і спалив сумління своє, хто одружуватися забороняє».
Християнські обов’язки чоловіка
1 Коринтян 11:3 «Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, а жінці голова чоловік, голова ж Христові Бог».
Ефесян 5:22-33 «Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви,… так і дружини коріться своїм чоловікам у всьому. Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву… Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе… нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чоловіка!».
Християнські обов’язки дружини
1 Петра 3:1-7 «Так само дружини, коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин, як побачать ваше поводження чисте в страху… Чоловіки, так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви».
Колосян 3:18, 19 «Дружини, слухайтеся чоловіків своїх, як лицює то в Господі! Чоловіки, любіть дружин своїх, і не будьте суворі до них!».
Діти християн мають велику милість
1 Коринтян 7:14 «Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі».
Дії 2:39 «Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш».
Діти повинні слухатися своїх християнських батьків
Ефесян 6:1-4 «Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! Шануй свого батька та матір… А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!».
Тита 1:6 «Коли хто бездоганний, муж єдиної дружини, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухняність».
1 Тимофія 3:4, 5, 12 «Щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю, бо хто власним домом рядити не вміє, як він зможе пильнувати про Божу Церкву? Диякони мусять бути мужі однієї дружини, що добре рядять дітьми й своїми домами».
Колосян 3:20, 21 «Діти, будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне! Батьки, не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони!».
Приповістей 6:20-23 «Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!».
Також: Євреїв 12:9-11.
Обов’язок батьків навчати дітей
Приповістей 22:6 «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї».
Повторення Закону 6:6, 7 «І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш».
Приповістей 23:13, 14 «Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб’єш його, не помре: ти різкою виб’єш його, і душу його від шеолу врятуєш».
2 Тимофія 1:5 «Я приводжу на пам’ять собі твою нелицемірну віру, що перше була оселилася в бабі твоїй Лоіді та в твоїй матері Евнікії; певен же я, що й у тобі вона оселилась».
Дії 16:1 «Тимофій, син наверненої однієї юдеянки, а батько був геллен».
Приповістей 22:15 «До юнакового серця глупота прив’язана, та різка картання віддалить від нього її».
Від Луки 18:16 «А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже».
Також: Приповістей 29:19, 21.
Діти повинні відвідувати навчання, збори
Від Матвія 14:21 «[На одній із проповідей Ісуса] Їдців же було мужа тисяч із п’ять, крім жінок і дітей».
Повторення Закону 31:12, 13 «Збери той народ, чоловіків, і жінок, і дітей,… щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і додержували виконувати всі слова цього Закону. А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого».
Неємії 8:2, 3, 7, 8 «І приніс священик Ездра Закона перед збори з чоловіків та аж до жінок, і всіх, хто розумів чуте,… І читав він у нім на майдані, що перед Водною брамою, від світанку аж до полудня, перед чоловіками й жінками та тими, хто розуміє, а уші всього народу були звернені до книги Закону… Левити пояснювали народові Закона… І читали в книзі, у Божому Законі виразно, і вияснювали значення, і робили зрозумілим читане».
Дитяча злочинність, ознака останніх днів, яка призводить до смерті
2 Тимофія 3:1-5 «Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі… Відвертайсь від таких!».
Єзекіїля 9:5, 6, 10 «Він сказав при мені: Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не змилуйтеся! Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете».
Римлян 1:28-32 «Вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні,… неслухняні батькам, нерозумні, зрадники,… немилостиві… ті, хто чинить таке, варті смерти».
© Усі Права Захищені