Власними авторами Святого Письма
Ідолопоклонство
Визначення
Якщо говорити загалом, то це шанування, надмірна любов, поклоніння чи обожнювання будь-якого створеного зображення, ідола, відбитка чи символу будь-чого, незалежно від того, чи є ідол матеріальним чи вигаданим у свідомості. Згідно зі Святим Письмом ідолопоклонство є пасткою диявола, а його практика – демонізмом. Це вважається гидотою в очах Бога. Ідолопоклонство, як правило, практикується щодо реальної чи передбачуваної вищої сили, незалежно від того, чи вважається вона живою (як бог людини чи тварини чи «святий»), чи вона нежива (як сила чи об’єкт природи, уряд чи будь-яка інша організація). Зазвичай це передбачає якусь форму, церемонію чи ритуал та вимагає відданості. Однак ідолопоклонство може бути самопоклонінням, поклонінням своїй родині чи предкам, будь-якій іншій людині чи навіть тварині без жодного представлення. Іноді стверджують, що поклоняються не самому образу, а тому, що зображено на ньому. Це відносне поклоніння. Будь-яке ідолопоклонство, відносне чи справжнє, є фальшивим поклонінням.
Пастка сатани і мерзота (огидна) для Бога
Повторення Закону 7:16, 25 «І ти винищиш всі ті народи, що Господь, Бог твій, дає тобі, не змилосердиться око твоє над ними, і не будеш служити їхнім богам, бо то пастка для тебе. Бовванів їхніх богів попалите в огні, не будеш жадати срібла та золота, що на них, і не візьмеш його собі, щоб тим не впасти до пастки, бо то огида для Господа, Бога твого».
Псалом 106:36 «І божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них».
Повторення Закону 32:17 «Вони демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх».
1 Коринтян 10:20, 21 «Те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали».
Вихід 32:7, 8, 10 «А Господь промовляв до Мойсея: Іди, зійди, бо зіпсувся народ твій, якого ти вивів із єгипетського краю. Зійшли вони скоро з дороги, що наказав був Я їм, зробили собі лите теля, і поклонились йому, і склали йому жертви… А тепер залиши Мене, і розпалиться гнів Мій на них, і Я винищу їх».
Образи самі по собі не мають життя чи сили
Єремії 10:3-5 «Бо устави народів марнота вони, божок бо це дерево, з лісу вирубане, і це діло рук майстра сокирою! Сріблом та злотом його прикрашають, цвяхами та молотками прикріплюють їх, і він не захитається. Вони, як опудало на огірковім городі, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони».
Авакума 2:18, 19 «Який дасть пожиток бовван, що його вирізьбив творець його, і відлив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих? Горе тому, хто дереву каже: Збудись, мовчазливому каменю: Зрушся! Чи він буде навчати? Ось він сріблом та золотом викладений, але жодного духу в ньому нема!».
Бог Єгова заборонив народу Ізраїлю сповідувати ідолопоклонство
Вихід 20:4, 5 «Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею; Не вклоняйся їм і не служи їм».
2 Царів 17:35 «І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете приносити жертов їм».
Неможливий образ Бога
Повторення Закону 4:15-19 «І будете ви сильно стерегти свої душі, бо не бачили ви того дня жодної постаті, коли говорив Господь до вас на Хориві з середини огню, щоб ви не зіпсулися, і не зробили собі ідола на подобу якогось боввана, зображення самця чи самиці, зображення всякої худобини, що на землі, зображення всякого крилатого птаха, що літає під небом, зображення всякого плазуючого по землі, зображення всякої риби, що в воді під землею, і щоб ти, звівши очі свої до неба, і побачивши сонце, і місяць, і зорі, усе військо небесне, щоб не був ти зведений і не вклонявся їм, і не служив їм».
Закон служив захистом від ідолопоклонства навколишніх народів
Повторення Закону 29:14-18 «І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву, але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут. Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім краї, і що ми проходили серед тих народів, які ви перейшли, І ви бачили їхні огиди та їхніх бовванів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними. Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або плем’я, що серце його сьогодні відвертається від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів».
Упертість і бунт проти Бога – це самопоклоніння та ідолопоклонство
1 Самуїла 15:22-24, 30 «Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою! Бо непокірливість як гріх ворожбитства [євр. «ворожіння»; примітка], а свавільство як провина та служба бовванам… І сказав Саул до Самуїла: Прогрішився я… Але вшануй й мене перед старшими мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господеві, Богові твоєму».
Практика ідолопоклонства принесла покарання від Бога
Левит 26:1, 27, 28, 30 «Не зробите собі божків та ідола, і кам’яного стовпа не поставите собі, і каменя з фіґурами не покладете в вашім Краї, щоб кланятися перед ними. Бо Я Господь, Бог ваш! А якщо й тим не станете слухняні Мені, і будете ходити проти Мене, то й Я з лютістю піду проти вас, і також Я семикратно покараю вас за ваші гріхи. І поруйную ваші висоти, і повитинаю ваші стовпи сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, і обридить душа Моя вас!».
Суддів 2:11-15 «І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам… та й пішли за іншими богами, за богами тих народів, що були в їхніх околицях, і вклонялися їм… І запалав Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, і вони їх грабували. І Він передав їх у руку навколишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами. У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув».
Зрештою принесло повне неприйняття нації Ізраїлю
Повторення Закону 4:25-27 «Коли ти породиш синів, і синів твоїх синів, і постарієте ви в Краю, і зіпсуєтеся, і зробите боввана на подобу чогось, і зробите зло в очах Господа, Бога свого, та Його розгнівите, то беру Я сьогодні за свідків проти вас небо й землю, що незабаром конче погинете в Краю… І розпорошить вас Господь посеред народів, і будете ви нечисленні поміж людами».
Єремії 22:8, 9 «І люди численні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одного: Защо Господь зробив так цьому місту великому? І відкажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм».
Навмисне повстання та впертість релігійних лідерів у дні Ісуса були ідолопоклонством, що принесло таке спустошення
Від Матвія 15:1-3, 7-9 «Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали: Чого Твої учні ламають передання старших?… А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого? Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене! Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей».
Від Матвія 23:37, 38 «Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли! Ось ваш дім залишається порожній для вас!».
Ідолопоклонство, особливо є заборонене християнам
1 Коринтян 10:7, 14 «Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати. Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам».
Дії 17:29 «Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки».
1 Івана 5:21 «Дітоньки, бережіться від ідолів!».
Ті, хто практикує, є докором в очах Бога і роблять з себе брехунів
Римлян 1:22, 23, 25 «Називаючи себе мудрими, вони потуманіли, і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів. Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки».
М’ясо, принесене в жертву ідолам, можна було їсти після того, як його ціль була виконана; але цими повноваженнями не можна зловживати
1 Коринтян 8:4, 7-10, 13 «Та не всі таке мають знання, бо деякі мають призвичаєння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, і їхнє сумління, бувши недуже, споганюється. Їжа ж нас до Бога не зближує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічого. Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотикання слабим! Коли бо хто бачить тебе, маючого знання, як ти в ідольській божниці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе, не буде спонукане їсти ідольські жертви? Ось тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м’яса, щоб не спокусити брата свого!».
1 Коринтян 10:25–29, 31, 32 «Їжте все, що на ятках м’ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, Бо Господня земля, і все, що на ній! Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись. Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління! Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?… Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть! Не робіть спокуси».
1 Тимофія 4:4, 5 «Кожне бо Боже твориво добре, і ніщо не негідне, що приймаємо з подякою, воно бо освячується Божим Словом і молитвою».
Приклад із того, як Давид їсть хліб приношення у суботу після того, як його використав як жертву Єгові, вважається поширеним
Левит 24:5-8 «І візьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів… І покладеш їх у два ряди, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем… Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем завжди».
1 Самуїла 21:2-6 (примітка) «І сказав Давид до священика Ахімелеха:.. А тепер, що є в тебе під рукою? П’ять хлібів дай у мою руку, або що знайдеться. А священик відповів Давидові та й сказав: Нема в мене звичайного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої слуги здержалися від жінки. І відповів Давид священикові, та й сказав йому: Так, бо жінок не було при нас як учора, так і позавчора, відколи я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб звичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посудині стане святим [і його можна використовувати як звичайний хліб; а тим більше від сьогодні він буде освяченим на пошану їхніх судин]. І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з-перед Господнього лиця, щоб покласти теплий хліб того дня, коли його забирають».
Поклоніння державним владам – певна форма ідолопоклонства
Об’явлення 13:14, 15 «І зводить вона мешканців землі через ознаки, що їх дано їй чинити перед звіриною, намовляючи мешканців землі зробити образа звірини, що має рану від меча, та живе. І дано їй вкласти духа образові звірини, щоб заговорив образ звірини, і зробити, щоб усі, хто не поклониться образові звірини, побиті були».
Об’явлення 14:9, 10 «Коли хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй, то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його».
Об’явлення 17:11 «І звірина, що була і нема, і вона сама восьма й з сімох, і йде на погибіль».
Також засуджено віддавання честі прапорам (які часто мають схожість)
Дії 7:43 «Ви ж носили намета Молохового, і зорю вашого бога Ромфана, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм… Через те запроваджу вас аж за Вавилон!».
Амос 5:26 «Ви ж носили Саккута, свойого царя, та Кевана, свої виображення, зорю ваших богів, що собі поробили».
Йов 31:26-28 «Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе, то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав, це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!».
1 Царів 19:18 «А в Ізраїлі Я позоставив сім тисяч, усі коліна, що не схилялися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували його».
Осії 13:2 «А тепер іще більше грішать, бо зробили собі вони відлива з срібла свого, божків за своєю подобою; робота майстрів усе те, розмовляють із ними вони; ті люди, що жертву приносять, цілують телят».
Відмова вірних євреїв від поклоніння державному символу була схвалена Богом
Даниїла 3:1, 4-6, 8, 9, 12, 19, 20, 26-28 «Цар Навуходоносор зробив був золотого боввана… А оповісник закликав лунким Голосом: До вас говориться, народи, люди та язики! Того часу, коли ви почуєте голос… всілякого роду музику, падайте й поклоніться золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор; А той, хто не впаде й не поклониться, тієї хвилі буде вкинений до середини палахкотючої огненної печіА цього часу наблизилися халдейські мужі, і доносили на юдеїв. Вони заговорили та й сказали цареві Навуходоносорові:… Є юдейські мужі, яких ти призначив над справами вавилонської округи, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо, ці мужі не звернули на тебе, царю, уваги: богам твоїм не служать, і золотому бовванові, якого ти поставив, не вклоняються. Тоді Навуходоносор переповнився лютістю… І він наказав хоробрим військовим мужам, що були в його війську, зв’язати Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, щоб укинути до палахкотючої огненної печі. Тоді Навуходоносор наблизився до челюстів палахкотючої огненної печі, заговорив та й сказав: Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, раби Його, Бога Всевишнього, вийдіть і прийдіть! Тоді Шадрах, Мешах та Авед-Неґо вийшли з середини огню… огонь не мав сили над їхнім тілом, і не опалився волос їхньої голови, і їхні плащі не змінилися, і запах огню не ввійшов у них. Навуходоносор заговорив та й сказав: Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, що послав Свого Ангола, і врятував Своїх рабів, які надіялися на Нього. І вони не послухалися царського слова».
Спасіння приходить лише від Єгови через Христа
Дії 4:12 «І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали».
Поклоніння «Родичам» не дозволено
Ісаї 42:8 «Я Господь, оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам».
2 Коринтян 4:18 «Ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне!».
Це суперечить християнським принципам поклоніння
2 Коринтян 5:7 «Бо ми ходимо вірою, а не видінням».
Римлян 8:24, 25 «Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся? А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю».
Молитви до «святих» (як до Марії) не дозволені
Єремії 7:18 «Діти дрова збирають, а батьки розкладають огонь, жінки ж місять тісто, щоб спекти калачів тих жертовних небесній цариці, і ллють литі жертви для інших богів, на досаду Мені».
Дозволена лише пряма молитва; зображення не потрібні
Від Івана 14:13 «І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець».
Від Івана 15:16 «Щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє».
Від Матвія 6:6, 9 «А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах!».
Коритися перед людьми або навіть ангелами як «відносне» поклоніння заборонено
Дії 10:25, 26 «А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився. Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина!».
Дії 14:11-15 «А люди, побачивши, що Павло вчинив, піднесли свій голос, говорячи по-лікаонському: Боги людям вподібнились, та до нас ось зійшли!… І Варнаву вони звали Зевсом, а Гермесом Павла, бо він провід мав у слові. А жрець Зевса, що святиня його перед містом була, припровадив бики та вінки до воріт, та й з народом приносити жертву хотів. Та коли про це почули апостоли Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між народ, кричачи та говорячи: Що це робите, люди? Таж і ми такі самі смертельні, подібні вам люди».
Об’явлення 19:10 «І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. І він каже мені: Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове, Богові вклонися!».
Зображення, які не можуть допомогти під час суду
Повторення Закону 32:37, 38 «І Він скаже тоді: Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони, що їли вони лій кривавих їх жертов, пили вино жертов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас».
Псалом 115:4-8 «Їхні божки срібло й золото, діло рук людських: вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать, мають уші й не чують, мають носа й без нюху, мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять! Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!».
Єремії 10:14, 15 «Кожна людина дуріє в своєму знанні, усяк золотар посоромлений через боввана, бо відлив його це неправда, і немає в них духа! Марнота вони, вони праця на сміх, в час навіщення їх вони згинуть!».
© Усі Права Захищені