Власними авторами Святого Письма
Свята
Визначення
День або дні, встановлені законом, звичаями чи релігією [свята], на які припиняються звичайні справи або виконуються певні дії чи утримуються від них, на згадку про якусь подію чи на честь якоїсь особи.
Християнам не наказано святкувати жодне свято
Римлян 14:4-6 «Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його. Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання… Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові».
Галатів 4:9-11 «А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити? Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки. Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?».
Колосян 2:16, 17 «Тож, хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво, чи за чергове свято, чи за новомісяччя, чи за суботи, бо це тінь майбутнього, а тіло Христове».
Дії 15:28, 29 «Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного: стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!».
Римлян 1:25 «Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві».
Християни повинні хвалити Бога, дякувати щодня
Євреїв 13:15 «Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім’я Його славлять».
Дії 2:46, 47 «І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті, вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу».
Об’явлення 7:9, 10, 15 «Потому я глянув, і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття. І взивали вони гучним голосом, кажучи: Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!… і в храмі Його день і ніч Йому служать».
Дні народження
Святе Письмо згадує про дотримання лише язичниками
Буття 40:20 «І сталося третього дня, у день народження фараона, і вчинив він гостину для всіх своїх рабів».
Від Матвія 14:6-10 «А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила. Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона. А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!… І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати. І послав стяти Івана в в’язниці».
Від Марка 6:21 «Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині».
Ісаї 65:11 (мар.) «А ви, що Господа кидаєте, забуваєте гору святу Мою, що ставите Ґаду трапезу, а для Мені виповнюєте жертву литу [святкування дня народження «Господа Місяця»]».
День народження не є найважливішим у житті; не поминати
Екклезіаста 6:3; 7:1, 8 «Якби сотню дітей наплодив чоловік, і прожив пречисленні літа, і дні віку його були довгі, але не наситилась добрим душа його, а до того не мав би й належного похорону, то кажу: недоноскові краще від нього! Краще добре ім’я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження! Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!».
Бог не відповідає, не благословляє кожне народження; зараховує всіх, крім християн, мертвими в гріхах. Тілесні народження відбуваються з волі або пристрасті земних батьків
Псалом 51:5 «Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя».
Від Івана 1:12, 13 «А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його, що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога».
Від Луки 9:60 «Він же йому відказав: Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже».
Ефесян 2:1, 5 «І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,… оживив разом із Христом».
1 Івана 3:14 «Ми знаємо, що ми перейшли від смерти в життя, бо любимо братів».
Виняток становлять лише ті, яких Бог використав для особливої мети
Приклади:
Ісаак: Буття 18:9-14; Римлян 4:17-21; Галатів 4:28, 29
Самсон: Суддів 13:2-5
Самуїла: 1 Самуїла 1:11, 19, 20
Єремія: Єремія 1:4, 5
Іван Хреститель: від Луки 1:5-20
Ісус: від Матвія 1:18-25; від Луки 1:26-37.
Смерть Христа має відзначатися під час споминальної вечері, але немає заповіді святкувати Його день народження на «Різдво»
Від Луки 22:19 «Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!».
1 Коринтян 11:24-26 «подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене! Так само і чашу взяв Він… Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене! Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде».
Народження Ісуса не було в холодному грудні
Від Луки 2:8, 12 «А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме».
Від Луки 2:1-7 «І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю… І всі йшли записатися, кожен у місто своє. Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового, щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна».
Народження Ісуса восени (приблизно 1 жовтня 2 року до нашої ери); Батько Івана Хрестителя служив священиком (на початку липня 3 року до н.е.), коли Іван був зачатий (тому народився в квітні 2 року до н.е.)
Від Луки 1:5, 8-24 «За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім’я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім’я їй Єлисавета. І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом, за звичаєм священства… з’явився йому Ангол Господній,… Ангол до нього промовив:… дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван… після тих днів зачала його дружина Єлисавета».
1 Хронік 24:10, 18 [Щодо курсів священиків]: «Сьомий для Гаккоца, восьмий для Авійї [З 24 курсів восьмого дня другого тижня припадає на останню частину четвертого єврейського місяця або початок липня нашого календаря] ».
Ісус був зачатий на початку січня (тому народився на початку жовтня)
Від Луки 1:26-39 «А шостого місяця [Єлизавети] від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві Марія… Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною».
Іван прийшов хрестити навесні 29 року нашої ери
Від Луки 3:1-3 «У п’ятнадцятий рік [наст. 29] панування Тиверія кесаря [який почав царювати 19 серпня 14 н.е., після смерті Августа],… було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія. І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів [Іван почав проповідувати у віці 30 років. Див. Числа, розділ 4] ».
Ісус був охрещений у віці 30 років, через 6 місяців
Від Луки 3:23 «А Сам Ісус, розпочинаючи, мав років із тридцять».
[Отже, Його народження було на 30 років раніше, приблизно 1 жовтня 2 року до нашої ери].
«Зірка» була світлом, яким Сатана керував астрологами (поклонниками демонів) у його схемі, щоб знайти Ісуса для знищення Іродом
Від Матвія 2:1-16 «Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому. І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим… Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з’явилась зоря. І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене… І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було… А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі… Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав».
Астрологи приносили подарунки
Від Матвія 2:11 «І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір’ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну». [Щодо астрологів, засуджених Божим законом, див. Повторення Закону 4:19; 2 Царів 17:16; Ісаї 47:13, 14.]
Великдень
Ашторет, Астарта («дружина»), «цариця неба» — вавилонська язичницька богиня
1 Царів 11:5 «І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською».
2 Царів 23:13 «А пагірки, що навпроти Єрусалиму, праворуч гори Згуби, які побудував був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидоти сидонської».
Єремії 7:18 «Діти дрова збирають, а батьки розкладають огонь, жінки ж місять тісто, щоб спекти калачів тих жертовних небесній цариці, і ллють литі жертви для інших богів, на досаду Мені».
Також: Єремії 44:17-19.
Пасхальне яйце, кролик, «символи життя» – це фалічні емблеми, поклоніння створенню, а не Творцю
Римлян 6:23 «Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!».
Псалом 36:9 «Бо в Тебе [Бог Єгова] джерело життя».
Римлян 1:22-25 «Називаючи себе мудрими, вони потуманіли, і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів. Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої. Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь».
Це пов’язано з фалічним поклонінням сексу у Ваал-Пеора, «володаря отвору», та Ашторет, «дружини»
Числа 25:1-3 «І осівся Ізраїль у Шіттімі, і народ зачав ходити на розпусту до моавських дочок,… І Ізраїль приліпився був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля».
Повторення Закону 4:3 «Очі ваші бачили те, що Господь зробив був з Ваалом пеорським, бо кожного чоловіка, що пішов за пеорським Ваалом, вигубив його Господь, Бог твій, з-посеред тебе».
Осії 9:10 «Вони до Баал-Пеору прийшли, і себе присвятили для Бошета, і стали гидотою, як полюблене ними».
Юди 10, 11 «А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина, то й у тому псуються. Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея!».
Смерть Христа (14 нісана) буде відзначатися під час поминального обіду, а не Його воскресіння (16 нісана, 33 р. н.е).
Вихід 12:2, 6, 14 «Цей місяць [Авів або Нісан] для вас початок місяців. Він вам перший між місяцями року. І нехай буде воно [ягня] для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні. І стане той день для вас пам’яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його!».
Від Матвія 26:17-27 «А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?… Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє. А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі».
1 Коринтян 11:25, 26 «[Ісус сказав]: Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене! Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде».
Від Івана 20:1 «А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений [Це була неділя, 16 нісана, 33 року нашої ери, тоді як Ісуса вбили в п’ятницю, 14 нісана]».
День пам’яті 14 нісана (так звана «страсна п’ятниця») не завжди припадає на один і той же день тижня
Від Івана 19:31 «Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи [подвійна субота, яка не відбувається щоразу на Пасху] просили Пилата зламати голінки розп’ятим, і зняти».
[Також 14 нісана не завжди припадає на п’ятницю, а на ніч повного місяця].
Їжа в перший день тижня в Дії 20:7 є не спомином, а звичайною їжею
Дії 20:7 «А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба, Павло мав промову до них».
Дії 2:42, 46 «І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах… по домах, поживу приймали».
Дії 6:1-6 «В щоденному служінні їхні вдовиці занедбані… Тоді ті дванадцять… сказали: Нам не личить покинути Боже Слово, і служити при столах».
Пасха в Дії 12:4 неправильно перекладена як «Великдень» у «Версії короля Якова»
Дії 12:4 «І, схопивши його [Ірод] посадив [Петра] до в’язниці, і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці».
День, коли люди махали пальмами для Ісуса, була не неділею, а понеділком, 10 нісана, 33 року нашої ери
Від Івана 12:1, 12, 13 «Ісус же за шість день до Пасхи [самий день Пасхи вважається шостим днем] прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих. А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус, то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім’я! Цар Ізраїлів!».
Від Матвія 21:8, 12 «Інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою. Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів».
Вихід 12:3-5 «У десятий день цього місяця [Авіва чи Нісана] нехай візьмуть собі кожен ягня… Ягня у вас нехай буде без вади».
Великий піст відповідає попередньому щорічному фестивалю смерті та воскресінню Таммуза («Вогонь досконалості», «Очищувач») – язичницького «Чистилища»
Єзекіїля 8:14, 15 «І Він запровадив мене до входу до брами Господнього дому що на півночі, аж ось там сидять жінки, що оплакували Таммуза. І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Ти знову побачиш гидоти ще більші від цих!».
Відмовлятися від м’яса, їжі, певних належних речей у визначені дні, не є обов’язковим для християн
1 Тимофія 4:1-6 «А Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів, хто в лицемірстві говорить неправду, і спалив сумління своє, хто одружуватися забороняє, наказує стримуватися від їжі, яку Бог створив на поживу з подякою віруючим та тим, хто правду пізнав. Кожне бо Боже твориво добре, і ніщо не негідне, що приймаємо з подякою, воно бо освячується Божим Словом і молитвою».
Римлян 14:1-17 «Один бо вірує, що можна їсти все, а немічний споживає ярину. Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, Бог бо прийняв його. Ти хто такий, що судиш чужого раба?… Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково… Хто вважає на день, для Господа вважає… Хто їсть, для Господа їсть… Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім».
Колосян 2:20-23 «Отож, як ви вмерли з Христом для стихій світу, то чого ви, немов ті, хто в світі живе, пристаєте на постанови: не дотикайся, ані їж, ані рухай, бо то все знищиться, як уживати його, за приказами та наукою людською. Воно ж має вид мудрости в самовільній службі й покорі та в знесилюванні тіла, та не має якогось значення, хіба щодо насичення тіла».
1 Коринтян 8:8 «Їжа ж нас до Бога не зближує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічого».
Євреїв 13:9 «Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благодаттю, а не стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними ходив».
1 Тимофія 4:8 «Бо вправа тілесна мало корисна, а благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього».
Ісая 58:5-7 «Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа? Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв’язати кайдани безбожности, пута ярма розв’язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?».
Свята християнського світу огидні для Єгови
Ісая 1:10, 13, 14, 17 «Послухайте слова Господнього, содомські князі, почуйте Закон Бога нашого, народе гоморський,… Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї! Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, Я змучений зносити їх… Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!».
Об’явлення 11:8 «Великого міста, що зветься духовно Содом і Єгипет, де й Господь наш був розп’ятий».
© Усі Права Захищені